28.04.2009
Я помилилась, назвавши несвідоме у Канта «темними картинами» замість «темних уявлень», хоча невідомо, як там в оригіналі. Завжди захоплювалась німецькою мовою. Жодна інша не пасує так до філософії. Але навіть Кант розумів, що існують поняття, які неможливо означити через слово. Це і є «річ у собі». В сумлінних перекладах деякі філософські терміни подають у дужках також мовою оригіналу.
У нашому галицькому діалекті присутній вплив німецької мови, і не лише на лексичному рівні, а й в конструкції речень, засиллі присвійних займенників. У мене лежить стара «Історія німецької мови» Жирмунського. Треба подивитися. Мій батько був учителем німецької мови.
29.04.2009
Учора читала «Історію німецької мови» наче якийсь роман. Історія народу не лише в пейзажі, а й у мові.
А які дискусії велися наприкінці XVIII століття! За репліку одного студента, буцімто треба провчитись 30 років в університеті, щоб збагнути «Критику чистого розуму» Канта, інший студент викликав його на дуель. А чого варта війна Гердера з Кантом. Справжня драма, від якої віє жахом. Людина, мовить Кант, будує вежу, а потім розбирає, щоб подивитись на підмурівок.
30.04.2009
Писати про Кенігсберг крізь призму філософії Канта — видається найбільш природним. Потужна духовна аура цього чоловіка і далі впливає на місто. Не треба плутати з харизмою. Але були й інші сліди: стародавніх пруссів, їх богів, Симона Даха і Гофмана. Можна уявити вищу істоту, яка спостерігає, керує, будує…
Коли я побудую вежу, почну розбирати фундамент.
04.05.2009
У потязі читала про Пруссію, про колоністів, яких приводили з собою лицарі. Завойовники завжди ведуть за собою переселенців, людей, для яких немає місця в світі. Вони ще цікавіші, ніж самі завойовники.
Викорінення язичництва здійснювалося абсолютно брутально. Уявила себе на місці пруса, на чиїх очах зрізають священний дуб.
05.05.2009
Сон відходить усе далі, розсуваючи вкриті порохом запони ночі, білої від цвітіння садів. «Філософським вогнем» називали багаття з книг у захопленому Кенігсберзі. Це нагадало мені «Таємничого незнайомця» Марка Твена. Епізод, де спалюють чаклуна, коли стара жебрачка гріється біля кострища. Свята простота. Зараз тисячі книг, серед яких є чудові книги, написані незрозумілою мовою, видрукувані готичним шрифтом, потрапляють до макулатури. Їм ламають кістки, перемелюють на борошно і створюють нові книги. І папір, на якому я пишу, зберігає частинки душі померлих книг.
Чи не тому, пишучи на папері, я починаю раптом думати про несподівані речі?
Жмут старих газет з Калінінграда допоміг мені зрозуміти, звідки беруться ці незрозумілі почуття.
06.05.2009
У якийсь момент, читаючи «Нариси історії Пруссії», я раптом усвідомила щось дуже важливе для себе. Історія раптом запульсувала яскравим сліпучим сяєвом, проступили зв’язки, які я марно намагалась відшукати. Наприклад, французький вплив на Пруссію. Або литвини як зухвалий сильний народ, чия мова надзвичайно близька до санскриту. Чи різні способи навернення до іншої віри.
Потім увечері, читаючи чергову порцію біографії Канта, я змогла це пов’язати з Альбертом Швейцером, який писав дисертацію про Канта, і його слова про те, що людство рятують сни і надії, теж стали для мене миттю просвітління і знаком згори. Ніщо не приходить не у свій час. Стіни розсуваються, за ними країна зелених лугів і блакитних озер. Хіба мандруючи в просторі чи риючись в архівах, я змогла б побачити найтонші ментальні нитки, що пронизують Кенігсберг?
07.05.2009
Занепад філософії руйнує суспільство. Дійшло до того, що сьогодні філософію вже треба захищати. Дехто вважає, що вона вичерпала себе. Жалюгідне існування врешті народило жалюгідну вторинну свідомість. Такий великий філософ, як Кант, міг дозволити собі вільне ставлення до релігії, не знайшовши Бога поблизу. Насправді я маю на увазі дещо інше. Кант набагато випередив Просвітництво і наш час. Він намагався підвести людину з колін за допомогою думки, а не патетики чи бунту, іронії, а не висміювання. Ось що йому було потрібно. А він нам потрібен зараз як ніколи.
09.05.2009
Останні роки життя Канта. Він зробив усе, що задумав. Філософську систему завершує «Антропологія». Несподіване визначення людини: «Людина — це істота, яка створює культуру за допомогою сили власної уяви». Старенький філософ вважає, що якби світ перестав брехати, усе в ньому розвивалось би швидше. Однак брехали до нього і брешуть після нього. Аферисти взяли Канта в облогу, але у нього вистачає сили ще й іронізувати та відкидати домагання лже-родичів.