В людях другого типу - носіїв властивостей - постійності агрегатів - навпаки, переважають залишки другого класу. Це домосіди та консерватори, а також усі ті, хто прив’язаний до минулого, цінує стабільність та стійкість життєвих реалій. Вони дуже болісно переживають будь-які зміни роботи, місця проживання, місць відпочинку, розпорядку дня, і т.д. Неухильність адаптації дезорієнтує їх, позбавляє життєвих опор, саме вони, за необхідності адаптацій, насамперед, кидаються на пошук адаптивних ніш - залишків старого середовища.
Викладена вище концепція дозволяє поглянути не лише на історію, але і на життя суспільства, його адаптацію до соціальних змін скрізь призму “протистояння” двох типів людей, які мають різні соціопсихологічні якості. Перші несуть у собі “інстинкт комбінацій”, інші навпаки - “інстинкт постійності агрегатів”. Баланс сил між ними в ході історичного процесу постійно порушується то на користь одних, то на користь інших.
Довготривале домінування у владних елітах представників першої групи та їхні безкінечні реформи зменшують адаптивний потенціал, адаптивні ресурси суспільства. Виникає загроза дезінтеграції соціальних інститутів та порушення стійких соціальних практик, а отже, суспільної тканини. Необідний перепочинок, стабілізація суспільних умов. Тоді на авансцену влади виходить друга група. Але, в свою чергу, її довготривале перебування у владі з часом позбавляє суспільство динамізму розвитку, здатності відповідати на виклики часу і, тим самим, зменшує його адаптивний потенціал.
Висновок: будь яке суспільство з метою самозбереження намагається підтримувати свою адаптивну здатність (потенціал) на якомусь визначеному варіативному рівні, у “заданих” межах, використовуючи для цього в якості інструментального засобу метод “коловороту еліт”.
Уявлення про механізм адаптації у працях У.Томаса та Ф.Знанецького.
У праці “Польський селянин у Європі та Америці” в центр уваги поставлено вивчення моделей свідомості та поведінки людей, “фактом еміграції” поставлених в ситуацію, за якої точність та адекватність відповіді на питання про те, яка поведінка у взаємодії з партнерами приносить потрібний результат, визначає ступінь їхньої життєздатності у соціальній системі”. Особисті документи (листи, щоденники) давали можливість прослідкувати динаміку мотивацій конкретних людей.
Механізм пристосування особистості У. Томас та Ф.Знанецький уявляли собі у вигляді наступних щаблів.
Детермінація характеру вродженим темпераментом.Конституювання організації особистісного життя, яке завершує процес об’єктивізації прояву різних відношень, які складають характер.Адаптація характеру до вимог суспільства та найближчого оточення.Адаптація індивідуальної життєвої організації до конкретної соціальної організації.Базою різноманітності характерів у цій схемі постає темперамент, який притаманний людям від природи. Іншими словами, тип характеру людини задає “вроджена природа”. Кожному характеру притаманна універсальна модель особистісної організації життя. Ця модель корегується у пристосуванні до конкретних вимог середовища. І, нарешті, з’являється індивідуальність як особистісна модифікація характеру в конкретному соціальному середовищі. Як наслідок, різні стилі життя у людей: одні, як страуси, ховають голову в пісок; інші, як камбала, ретельно маскуються на дні; треті полюють зграями; четверті, як ящерки, в критичні моменти позбавляються свого хвоста; п’яті, як зозулі, підкидають свої яйця в чужі кубла і т.ін.
Різноманітність соціальних характерів породжена реалізацією свободи вибору, невідомою раніше проблемою.
У ході дослідження У. Томасу та Ф.Знанецькому вдалося віднайти три широко відомих в наш час типи характеру: філістайн, богеміан, креативець.
Тип філістайн об’єднує людей, які орієнтовані у своїй свідомості та поведінці на стабільність: ситуація, що змінюється, завжди несе для них загрозу та дезорієнтує: продуктивність їхньої діяльності падає, особистісна самооцінка знижується. Життя філістайна пов’язане з традиційними ситуаціями, усі інші чи виключаються, чи редукуються до рівня традиційних.
Богеміана відрізняє спонтанність поведінкових реакцій. Він не здатен до формування стійкої особистісної організації життя. “Богеміан має схильність демонструвати певну ступінь адаптивності до нових умов... але вона не веде його до нової цілісної моделі організації життя”. Історичні коріння цього типу - у перехідних станах суспільства, в яких не встигли скластися якісь постійні соціальні орієнтири, біологічні коріння - у типі темпераменту.