— Ви хочете підняти вартість вашої винагороди? — насупилася пані. — Можу я дізнатися, на скільки?
Він обурено замахав руками.
— Що ви, що ви! Слово Лефевра — криця незламна!!! Справа не в моїх комісійних. Вони залишаються такими ж. Але накладні витрати…
Арматор випурхнув з-за столу й опинився біля географічної карти, що висіла на стіні.
— Плавання в Барбарію — справжня дрібничка. У мирний час наше маленьке дільце не становило б великих труднощів. Капітан, який доправляє в Іспанію чи Марсель вантаж нашої сушеної тріски, завернув би в Сале, це розбійницьке гніздо, провів би необхідні перемовини, взяв на борт вашого татуся, та й усе. Але через війни морська торгівля припинилася. Купецькі кораблі більше не плавають.
Дівчина рвучко підвелася.
— Це вельми дивно! Війна триває не перший місяць! Ви могли б написати, що відмовляєтеся від доручення, але замість цього у вашому листі було сказано: приїздіть. Поясніть, пане!
— Саме це я і збираюся зробити, мадемуазель. Не хотів робити цього письмово, бо в нинішні тривожні часи пошта може бути перехоплена, а моя пропозиція дещо… делікатна.
— В чому вона полягає? Кажіть же!
— Я не можу відправити в Барбарію купецьке судно, бо воно стане легкою здобиччю клятих англійців. Але можна спорядити корсарський корабель. Він швидкохідний і добре озброєний.
— Ви пропонуєте послати по мого батька піратів? — приголомшено спитала пані де Дорн.
Він засміявся.
— У вас, сухопутної публіки, вельми плутане уявлення про такі речі. Корсари зовсім не пірати.
— Хіба вони не грабують кораблі?
— Звісно, грабують.
— У чому ж різниця?
— У тому, що схопленого пірата вішають на реї, а корсар вважається військовополоненим. Тому що корсари грабують тільки ті кораблі, що ходять під ворожим прапором. Щоб стати корсаром, треба мати патент від адміралтейства. Отримати його може далеко не кожний. А у мене патент є. Врахуйте, мадемуазель: поки не скінчиться ця війна — а вона може тривати і п'ять, і десять років — ніяким іншим способом до Барбарії не дістатися.
Дівчина наморщила лоба — вона все ж не розуміла.
— Якщо корсарський патент — щось цілком законне, до чого таємниці? Чому ви боялися, що ваш лист потрапить до чужих рук?
— Тому що негоціантський дім «Лефевр і сини» має репутацію, пані. І я нею дорожу. Хоча багато арматорів Франції, Англії, Голландії у воєнний час підробляють корсарством, ніхто цього не афішує. Адже доводиться патрати кораблі, які належать учорашнім і завтрашнім торгівельним партнерам. Це породжує недобрі почуття, образи, озлоблення. Ось чому я можу зробити вам таку пропозицію тільки усно. У мене якраз підготовлене гарне судно: легкий фрегат «L’Hirondelle»[17], з хвацьким, надійним капітаном, паном Дезессаром.
— Дез Ессаром? — повторила дівчина, наче розділивши це ім’я на дві частини. — Що ж, я згодна! Корсари так корсари, тільки батько швидше повернувся б! Згода, мсьє!.
Вона зняла рукавичку і простягнула арматору свою руку — надто велику, не особливо білу і ніскілечки не округлу, тобто таку, що зовсім не збігалася з каноном жіночої краси. Лефевр не потиснув її, а схилився й поштиво цмокнув губами повітря над пальцями мадемуазель де Дорн.
— Приємно бачити таку зворушливу відданість дочки. Я розчулений до сліз. Однак, пані, як ви розумієте, одна справа — завернути у Сале по дорозі, зробивши невеликий гак, і зовсім інша — спорядити спеціальну експедицію. Я маю на увазі видатки.
— В яку суму це обійдеться? — діловито спитала вона.
— Хвилиночку… Зараз прикинемо.
Поважний арматор сів на місце, поклав перед собою абакус і, клацаючи кульками зі слонової кістки, взявся за підрахунки.
— По-перше, платня екіпажу з доплатою за воєнний час і плавання у небезпечних водах… Припустимо, іспанці нам союзники, а в султана Мулай-Ісмаїла з нашим великим монархом мир і злагода, але ці пронозуваті англійці кишать у всіх морях, прошу вибачення, неначе воші у лахмітті. Отже, сорок матросів у середньому по 70 ліврів на місяць… Кладемо три місяці: поки туди, поки назад, та перемовини — у маврів нічого швидко не робиться… М-м-м, офіцери і капітан… Тепер припаси. Люди в мене не розбещені витребеньками, але по півсотні монет на кожного витратити доведеться… Разом витрати на утримання команди… Ага, з цим усе.
Він записав цифру на папірці, сором’язливо прикрившись долонею.