– Я нічого не зрозумів, але ж ти переконала мене щодо однієї речі, – сказав він в кінці.
– Це ж якої ж? – заінтересувалася Потоцька.
– Ти переконала мене в тім, що ти – полька, – буркнув міліціонер. – Американець би такого не придумав.
У Майхржака перехопило подих, він непевно спитав:
– Це добре чи погано?
Барський знизав плечима. Все ж таки він був з біса твердим типом.
– Зараз я, принаймні, знаю, що мене не викрало ЦРУ.
Поліцейська також непевно поглянула на свої комп'ютери і на той, в якому вона так намішала з прокси–серверами, що могла спокійно займатися піратством. Потім вона глянула на Барського. Він явно не був слабаком. Марчін стояв випростувавшись, з замисленим обличчям, волосся спадало йому на чоло. Дівчина глянула вниз. Вузький, досить красивий зад, міцні ноги. От якби він ще більше дбав про гігієну…
Потоцька прийшла до тями.
– Тоді досить так дурно балакати. Я роблю вечерю.
– О'кей, – підтримав її Майхржак. – – Я тут бачив магазинчик в двохстах метрах звідси. Скочу за покупками.
– У мене все є. Тобі нікуди не треба іти.
– Жінко, він з ПНР! І не стане їсти нічого з аерогрилю, вареного на пару, на сухому повітрі в мішку, нічого з мікрохвильової пічки. Йому ти повинна підсмажити щось конкретного.
– Що? – Потоцька не зрозуміла колегу.
– Підсмажити на пательні, на жиру, – пояснив той.
– Але ж то пряма дорога на цвинтар!
Майхржак зітхнув і поклав руку на плече Барського.
– Не слухай цієї дитини нових часів, – заспокійливо сказав він. – І не бійся. Куплю ще щось хильнути, бо в не напевно нічого немає. Бо алкоголь – це ж так нездорово, – підморгнув він.
Барський блискавично зрозумів.
– А якщо буде велика черга, тебе пропустять, бо ти ж поліцейський?
Потоцька витріщила очі.
– Черга за горілкою? – здивовано спитала вона. – Та в Польщі ж немає аж стільки алкоголіків, щоб в монопольовому[21] стояла черга.
Майхржак збоку дивився на них, як ті мірялися поглядами і не могли зрозуміти один одного.
– Бачиш? – хлопнув він Барського по спині. – Пам'ятай, поки мене не буде, ти зовсім не слухай цієї дитини ХХІ століття. Ви зовсім не порозумієтесь.
Вечір був виключно теплим. Вітерець охолоджував людей, що сиділи серед густих кущів з видом на газон, зараз освітлений низькими ліхтариками. Кожне дерево теж було стримано освітлене з боку, так, що тіні листя, яке ворушилося, а також і відблиски, були видні на білій стінці вілли. У Потоцької, мабуть, був скритий кулінарний талант, бо "смажена" вечеря в її виконанні виявилася досконалою. Однак, сама вона їла овочі на пару. Барський, трохи під примусом, спробував тієї страви, але на питання "чи смакує?" відповів лише, що не знає, бо те, що він їв, зовсім не мало смаку. А от маленькі котлетки "по–угорськи" з'їв блискавично.
Потім зручно влаштувався в полотняному, садовому кріслі і оглянувся навкруги.
– Саме так я і уявляв собі капіталізм, – голосно зітхнув він.
Потоцька розсміялася.
– Ця страва, як раз, була дуже соціалістичною. Рецепт знайшла в старій кухарській книжці.
– Але ж як? Я бачив, як ти готувала, але ніякою книжкою не користувалася, – сказав Барський.
– А бачив той маленький ноутбук, який я поставила на кухні?
Марчін наморщив лоба и здивовано запита:
– Я не знав, як тебе запитати? Ти вела обчислення на комп'ютері під час готування?
– Господи… Я користувалася Мережею. Там є всі рецепти, а на форумах ще й коментарі, як це зробити на практиці, – поясняла Потоцька.
– В комп'ютері?
– В Мережі.
На довгий час Барський замислився. Він не знав, як задати наступне питання.
– Але ж… при комп'ютері не було ніякого кабелю.
– А, Мережа знаходиться в повітрі. Якщо в тебе вдома є WiFi і роутер. Або ж модем в ноутбуці, – кидала Потоцька незрозумілими назвами.
– Перестаньте, – включився Майхржак. – Краще я принесу щось з морозильника.
– То тобі вдалося купити житню? – запитав міліціонер, переконаний, що врешті згадає давній смак.
– Її вже не виробляють. Елька, де в тебе келишки?
– Немає. Може хочеш винні бокали?
Барський підняв руки в заспокійливому жесті.
– Та не робіть собі клопоту. Можуть бути навіть баночки з–під гірчиці[22].
– Ти вважаєш, що у неї можуть бути… – насміхався Майхржак.
– А от і є, – зловила його на слові Потоцька. – Є коробочки з–під нутели. В смужечку такі…
Вона почала відкривати шафки в пошуках склянок.
Всі почали сміятися. Майхржак приніс заморожену "виборову", бажаючи якось пов'язати ці два десятки років. Пояснив, що з часів ПНР в магазині можна було купити зубрівку, і він не впевнений, чи було там щось ще.
21
Монопольовий (sklep monopolowy) – магазин в Польщі, в якому торгують спиртним і тютюновими виробами.
22
Баночка з–під гірчиці (musztardówka) –і баночка з–під гірчиці, і стопка для горілки (30 – 50 г.).