А люди доведені до відчаю. Нам залишається тільки вчасно поставити кілька ком і тире. А крапку поставлять люди. Народ.
— Може, й так, — Яруга покрутив головою. — Давайте зайдемо ось у цей дворик і присядемо на он ту лавочку. Я Вам дещо дам почитати.
Вони пройшли арку, а далі в невеличкий дворик, сіли на пофарбовану свіжою зеленою фарбою лавочку. Яруга дістав з бокової кишені піджака кілька складених учетверо аркушів.
— Ось свіжак. Розшифровка вчорашніх розмов Президента, знятих «булавою». Може, те, що там написано, допоможе нам розгадати деякі ребуси?
У кишені Зорія завібрував, а потім і задзвонив мобільний телефон. Полковник подивився на екран, здивовано підняв брови, натиснув на кнопку.
— Слухаю, Надю… Що? — Зорій кілька секунд слухав, потім сказав: — А-а-а. Ну що ж… — і вимкнув мобільник.
— Щось трапилося? — запитав Яруга.
— Ти розумієш, — полковник на мить замовк, а потім, дивлячись кудись убік, додав, — загинув у залізничній катастрофі приятель, Стас. Дружина його теж трішки знала. Так, давай подивимося, що там у тебе записано? — Зорій узяв аркуші.
На двох сторінках — текст розмови Президента і керівника його Секретаріату Сергія Левенюка. Вони говорили про Остапенка, якого підсунули Президентові американці, і про самого Левенюка, якому Президент теж натякав про його зв’язки з Москвою.
— Цікаво. Щось ці розмови справді не дуже корелюються з даними, одержаними від «масквічкі». Можливо, Вітю, ти маєш рацію. Знаєш, хто зазвичай найостаннішим дізнається про те, що дружина гуляє?
— Знаю: звичайно ж, її чоловік. А до чого тут «масквічка», Президент, Остапенко та Левенюк?
— Ай справді — до чого?
7
Богдан Зорій знову пробрався таємно на явочну квартиру, з якої підтримував радіозв’язок з агентом «Жаном». Сьогодні Зорій прийшов сюди, одержавши обумовлений виклик на терміновий зв’язок. Богдан Данилович очікував чогось надзвичайного, бо це був мало не єдиний випадок, коли «Жан» викликав полковника терміново.
Зорій настроїв приймач, хоча й настроювати було нічого — зв’язок автоматичний, без втручання людини. Полковникові залишалося тільки розшифрувати повідомлення й у разі потреби відповісти.
І ось перед ним лежав аркуш з розшифрованим текстом
Як стало відомо від надійного джерела, доля затриманого ЦРУ за підозрою в передачі в Україну інформації Джоржа Брюмеля, як і раніше, невідома. Разом з тим джерело повідомляє, що передані Брюмелем до України матеріали на місці локалізовано, вони вже не потраплять до органів контррозвідки України. Більше того, висловлюється задоволення здійснюваною операцією ЦРУ щодо просування їхнього агента на одну з ключових посад в українській виконавчій владі. Не виняток, що ця посада в так званому силовому блоці уряду.
Для можливого використання повідомляю інформацію з надійних джерел. ЦРУ провело успішну операцію на території Криму з підстави агента ЦРУ «Розумниці» одному з високопоставлених співробітників СБУ, можливо, навіть з вищого командного ешелону. За непідтвердженими даними, «Розумниця», можливо, є кадровою співробітницею ФСБ, завербованою років шість тому розвідником ЦРУ, який працював під прикриттям другого секретаря посольства США в Росії. «Розумниця» цілком відповідає своєму псевдоніму. На її рахунку не одна успішно проведена на території Росії розвідувальна операція.
З привітом Жан
Богдан Зорій закляк. У пам’яті, наче у відеомагнітофоні в режимі прокрутки, швидко промайнули кадри з його перебування в Ялті, плато Ай-Петрі, набережна санаторію «Чорномор’я», кафе, ресторани, номер «люкс», балкон з краєвидом моря, велике ліжко, ванна… І — листи.
— Ага, так от звідки «простота і душевність» Насті! «Вона ж довірилася мені вся до останку», «Я ж відчував її несамовите захоплення мною», «Настя без перебільшення обожнювала мене», «І навіть фізіологія її організму підходила мені, затягувала у вир незвіданих відчуттів, гострих, шалених». От і затягнула. Фізіологія. Вербувальник сраний. Ага, я-то губу розкатав: «її поведінку зумовлював природний потяг людини від гіршого до кращого». Лопух.
А може, це не про нього? Не виняток, що та «Розумниця» обкрутила іншого «великого» опера, а не Богдана? «Скромна, боязлива, бажання зазнати гострого людського відчуття…»
Молодчина «Жан», розумашечка! Як же я тебе люблю! Люблю більше й більше! І себе люблю, бо це я знайшов і завербував «Жана», а він мене вже вкотре рятує. Поінформований — значить, озброєний.