Тезей
Ну що ж, тепер цей мур уже не розгороджує сусідів.
Деметрій
Що вдієш, високосте, коли він із тих мурів, котрі мають вуха.
Іпполіта
Такої дурної вистави я ще зроду не бачила.
Тезей
Таж актори, хай навіть найкращі, — лише тіні. А найгірші не дуже їм поступаються, коли їм підсобляє уява.
Іпполіта
Але наша уява, не їхня.
Тезей
Коли ми уявлятимем їх не гіршими, ніж вони самі себе уявляють, то вони можуть здатися чудовими людьми. Та ось ідуть двоє благородних створінь: людина й лев.
Входить Гембель у ролі Лева і 3амірок у ролі Місячного сяйва.
Лев
О дами! Знаю, серцем ви м’які —
Малої мишки боїтесь, як діти.
Які ж то вас ухоплять дрижаки,
Коли прегрізний лев почне ревіти!
То знайте: я не лев і не левиця,
Я — столяр Гембель, невелика птиця.
Який би справжній лев прийшов сюди
Собі шукати халепи й біди!
Тезей
Який-бо ввічливий і совісний звір!
Деметрій
Я такого славного звіра ще й не бачив, високосте.
Лізандр
Відвагою цей лев — чисто лисиця.
Тезей
Правда; а розважністю — чисто гусак.
Деметрій
Не зовсім так, мій князю: його відвага не подужає його розважності, а лисиця завше подужає гусака.
Тезей
А я певен, що його розважність не подужає його відваги, бо гусак не подужає лисиці. Отож полишімо все це на його розважність, а самі послухаймо, що скаже місяць.
Місяць
Оцей ліхтар — то сам дворогий місяць...
Деметрій
То слід би йому начепити на голову роги.
Тезей
Це ж повний місяць, а не молодик, тому рогів не видно.
Місяць
Оцей ліхтар — то сам дворогий місяць,
А я — той дядько, що живе у ньому.
Тезей
Оце найбільша хиба в усьому: цьому акторові слід би залізти в ліхтар. А так — який же з нього «дядько, що живе в місяці»?
Деметрій
Він боїться туди залізти, бо на свічці, бачте, вже нагоріло.
Іпполіта
Мені вже обрид цей місяць. Хоч би вже він обновився!
Тезей
Та він, певне, вже повернув на ущерб; Адже розум у нього не дуже світлий. Та заради ввічливості нам доведеться досидіти до кінця.
Лізандр
Ну ж бо далі, місяцю!
Місяць
Та я тільки маю вам сказати, що цей ліхтар — місяць, я — той чоловік, що живе в ньому, оця в’язка хмизу — моя в’язка, а оцей собака — мій собака.
Деметрій
Ну, то все це повинне бути в ліхтарі, бо ж воно все в місячному кружалі. Але тихо: он іде Тізба.
Входить Носик у ролі Тізби.
Тізба
Це Нінова гробниця. Де ж мій милий?
Лев
Р-р-р!
Тізба втікає.
Деметрій
Добре рикнув, леве!
Тезей
Добре чкурнула, Тізбо!
Іпполіта
Добре посвітив, місяцю! Справді, місяць світить дуже гарно.
Лев роздирає Тізбин плащ і вибігає.
Тезей
Добре шарпонув, леве!
Деметрій
А тоді з’являється Пірам.
Лізандр
І лев зникає.
Входить Навій у ролі Пірама.
Пірам
О, дякую тобі, нічне світило,
За сонячне твоє проміння ясне.
Адже воно мені покаже милу,
Осяявши лице її прекрасне!
Та що це? Стій!
О боже мій,
Яка жахлива рана!
Що бачу я?
Це кров твоя,