Та ледве жар від Гермії війнув, —
Той град розтанув, клятви він забув.
Піду, йому розкрию те, що знаю,
Тоді вночі він побіжить до гаю.
Аби хоч крихту дяки заслужить,
Я найдорожче ладна заплатить.
Хоч трохи утамую тим свій біль,
Що йтиму з ним удвох туди й відтіль.
(Виходить)
Сцена 2
Входять тесля Клинець, столяр Гембель, ткач Навій, міхоправ Дудка, лудильник Носик, кравець Замірок.
Клинець
Чи все наше товариство тут?
Навій
А ти виклич кожного за списком.
Клинець
Осьде список усіх, котрі знайшлися в Афінах, здатні до того, щоб зіграти нашу інтермедію перед князем і княгинею увечері в день їхнього шлюбу.
Навій
Насамперед, славний, мій Пітере Клинцю, розкажи, про що та п’єса; потім, зачитай, як звуть, акторів, а там дійдеш і до суті.
Клинець
Отже, ми гратимемо «Прежалісну комедію про страхітну люту смерть Пірама і Тізби».
Навій
Знаменита п’єса, можу запевнити, і дуже весела. А тепер, славний Пітере Клинцю, виклич усіх акторів за списком. Хлопці, станьте рядочком.
Клинець
Я викликатиму; а ви озивайтеся. Нік Навій. ткач?
Навій
Тут! Скажи, яка буде моя роль, і давай далі.
Клинець
Тобі, Ніку Навію, припала роль Пірама.
Навій
А хто цей Пірам? Коханець чи тиран?
Клинець
Коханець. Він сам себе вельми доблесно вбиває через кохання.
Навій
Ну, це така роль — коли зіграти її, як треба, без сліз не обійдеться! Коли її гратиму я, то хоч би глядачі очей не виплакали! Я цілу бурю здійму, я сам до певної міри тужитиму. Ну, давай далі. Та найдужче мені личить тиранів грати.* Я б зіграв Ракла * як ніхто — або ще якусь роль, таку, щоб землю гризти і щоб аж тріски летіли!
Скеля двигтить,
Камінь, летить,
Гучно тріщить
Брама темниці!
Долі сліпій
Дасть вирок свій
Хвеб осяйний *
На колісниці!
От де розмах! Ну, викликай і решту акторів. Це Раклів дух, це тиранський дух. А коханець куди жалісніший.
Клинець
Френсіс Дудка, міхоправ?
Дудка
Тут, Пітере Клинцю!
Клинець
Дудко, тобі доведеться грати Тізбу.
Дудка
А хто це — Тізба? Мандрівний лицар?
Клинець
Це та дама, що в неї закохався Пірам.
Дудка
Ні, ні, жіночої ролі мені не давайте. У мене вже борода сіється.
Клинець
То дарма, ти однаково гратимеш у машкарі,* тільки говорити мусиш так тоненько, як лишень зумієш.
Навій
Якщо можна машкару надягти, то я й Тізбу зіграю. Я хіба ж таким тоненьким голоском пищатиму! Отак-о: «Тізбо, Тізбочко! — О Піраме, мій любий, це я! Це Тізба кохана твоя!»
Клинець
Ні, ні! Ти маєш грати Пірама, а ти, Дудко, Тізбу.
Навій
Ну, гаразд. Давай далі.
Клинець
Робін Замірок, кравець?
Замірок
Тут, Пітере Клинцю!
Клинець
Робіне Замірку, ти маєш зіграти Тізбину матір. Том Носик, лудильник?
Носик
Тут, Пітере Клинцю.
Клинець
Ти — Пірамового батька: сам я — Тізбиного батька. Столяре Гембелю, тобі припадає роль Лева, і, здається, все розподілено якнайкраще.
Гембель
А роль Лева у вас переписана? * Дайте її мені, дайте зразу, бо я дуже тугий, коли напам’ять учити.
Клинець
Та що там її вчити, її прямо з голови зіграти можна. Треба тільки рикати, і квит.
Навій
Давайте, я й Лева зіграю. Я так рикатиму, що сам князь гукне: «Ану, хай рикне ще раз! Ану ще раз!»