Щоб післяобідній сон мав добрий ефект, експерти радять, аби він тривав від півгодини до години. Якщо він триватиме довше, людина може ввійти у фазу глибокого сну, а отже, їй важче буде прокинутися.
Зазвичай після такого перепочинку люди почуваються енергійнішими, бадьорішими до кінця дня. Через це вони пізніше лягають і менше сплять уночі.
Післяобідній сон впливає на згадані вже системи неспання та сну: надвечір сигнал неспання зменшується, двобій виграє потяг до сну і людина потребує відпочинку, перш ніж виконувати далі свої повинності[75]. І справді, чимало міст у світі відгукнулися на цей феномен і побудували так звані післяобідні спальні: приміщення з ліжками для короткого сну. Така спальня є навіть у Буенос-Айресі. Ця чудова ідея дає можливість подолати хаос у центрі столиці, залишити на кілька хвилин роботу й відновити сили в зручному ліжку, щоб потім продовжити робочий день.
Спати довго, трохи чи зовсім не спати
Як ми вже зазначили на початку цієї книжки, спати для нашого тіла надзвичайно важливо, хоча й немає одностайного пояснення причини цього. Відомо, однак, що у людей, які мало сплять, виникають серйозні проблеми.
Численні дослідження зосередилися на тому, щó відбувається, коли у здорових людей порушений сон. Волонтерам, які брали участь в одному з таких експериментів, не давали спати якийсь час, а потім проаналізували вплив недосипання на їхній організм. Результати виявилися досить тривожними: насправді ці люди були більше схильні до стресів, мали підвищений кров’яний тиск і не надто добре контролювали рівень глюкози в крові. Ці спричинені звичайним недосипанням симптоми в довгостроковій перспективі могли бути пов’язані з різними захворюваннями, такими як гіпертонія, ожиріння та діабет. Що вже казати про нещасні випадки, до яких могла б призвести втома. Водночас інші дослідження були спрямовані на те, щоб з’ясувати, чи існує якийсь зв’язок між певними хворобами та особливостями сну хворих. З цією метою впродовж багатьох років опитували різні групи людей. Так, приміром, вдалося пов’язати недосипання з масою тіла: люди, які сплять менше шести годин на добу, зазвичай мають високий індекс маси тіла (обчислюється за формулою: вага/зріст²).
Скидається на те, що коли ми мало спимо, в нашій крові збільшується кількість греліну — речовини, що стимулює апетит, і зменшується кількість лептину, який посилає мозку сигнали, що ми задоволені. Тож цікавить таке питання: чи може триваліший сон разом із дієтою й фізичною активністю стати новим методом схуднення? Ласуни могли б уже збивати подушки!
Вранішній поганий гумор
Відомо, що коли ми мало спимо, то наступного дня прокидаємося не в гуморі. Деяким ученим закортіло дізнатися трохи більше про цей феномен, і вони дослідили, що відбувається з людьми, які сплять чотири з половиною години на добу.
Як і слід було чекати, волонтери виявилися більш схильними до стресів, розумово втомленими, сумними й роздратованими, ніж загал. Вони були більшими песимістами й мало комунікабельними (щось на кшталт Буркуна[76]). І, поза сумнівом, не один дослідник відчув на собі наслідки цього. Однак експеримент приніс і добру новину: коли учасники надолужили години недосипання, ситуація майже докорінно змінилася.
І нарешті, якщо сон триває менше часу, ніж ми потребуємо, це негативно впливає на зосередженість, математичні здібності та логічне мислення. Ви можете перевірити це вдома (але під власну відповідальність): спіть мало впродовж кількох днів і спробуйте розв’язувати математичні задачі. Потім порівняйте витрачений час із тим, який витрачаєте на це зазвичай, коли вас не будять. Ви переконаєтеся, що коефіцієнт корисної дії помітно зменшився. А чому? Тому що ці здібності розташовані у префронтальній зоні мозку, вельми чутливій до недосипання.
Але пильнуйте! Крайнощі ніколи не доводять до добра: спати надто довго також не рекомендується. Крім того, що ми марнуємо значну частину дня, дослідження продемонструвало, що коли сон триває менше шести годин або більше дев’яти, це збільшує ризик серцево-судинних захворювань. А отже, не варто дослухатися до рекомендацій Наполеона Бонапарта, який казав, що жінкам та ідіотам на сон потрібно десять годин, пораненим — вісім, а чоловікам — шість.
75
Усупереч поширеній думці цей важкий сон не залежить від того, що ми з’їли вдень: він може здолати нас і тоді, коли ми взагалі не обідали. —