Усі подивилися на Тову. Навіть Роло припинив ганятися за метеликами і глянув на неї. На щоках у Тови й зараз був рум’янець, який трохи посилився від вітру. Волосся вибилося з коси, а голубе вбрання було тепер брудне, зношене і подерте. Ашер засміявся. Він виставив свої руки вперед і показав дірки та плями на своїй понівеченій весільні туніці. Тоді перевів погляд на дівчину, яка виглядала так само погано, як і він. Роло струсив зі свого хутра порох та ялинкову хвою.
— Ми всі виглядаємо жалюгідно, — сказав Ашер. — Тут нічим не зарадиш.
— Це неправда, — сказала дівчина. Вона дивилася згори вниз на швидкий потічок, що огинав великий чорний валун.
— Що ти маєш на увазі?
— Залишайся тут і не смій дивитися, — сказала вона Ашерові. Тоді, взявши Тову за руку, дівчина повела її до потічка. — У мене в рюкзаку є мило та гребінець, а у твоєму є два чудовіх народні строї — два бунади.
Доки Ашер та Роло приводили себе до ладу, як могли, дві молоді дівчини, сміючись та плюскаючись у воді, змили з себе бруд своїх мандрів холодними потоками води. Вони розчесали волосся і заплели його у колоски. Тоді дівчина одягла Товине буденне вбрання, а Това — свій весільний стрій, свій бунад.
— Ти впевнена? — прошепотіла Това, коли вони піднімалися назустріч принцу. — Ти впевнена?
Дівчина знову її обняла:
— О, так! Він чекав на тебе.
Вони приєдналися до Ашера з Роло. Вдалині виднілися ліниві завитки диму, що піднімався із комина хати Ярла Оскарсона.
— Але в мене немає приданого, — сказала Това. — Усі ці роки я жила у палаці із золота, а за душею не маю ні копійчини.
— Невже ти справді думаєш, що для Ганса Пітера це матиме хоч якесь значення? — дівчина прикусила язик. — Але якщо тебе це заспокоїть… — вона витягла з-під сукні свою потаємну кишеню із темно-червоного атласу: та колись була пришита до пояса, однак пояс так зносився, що під час останнього прання його довелося викинути. Кишеня зараз виглядала не менше зношеною. — Не всі коштовності тролів були ілюзією, — беручи Товину руку, вона насипала їй у долоню королівську мірку рубінів. — Чи ти чуєш це посвистування? Це Ганс Пітер криє дах ґонтом, — вона взяла іншу руку Тови і насипала перлів. — А тепер бери своє придане і йди.
Това якусь мить стояла непорушно. А потім поцілувала дівчину в щоку і побігла стежкою вниз. Усі троє дивилися згори, як вона вибігає з лісу і зупиняється перед хатиною.
Там, на даху, Ганс Пітер і собі зупинився, щоб подивитися на дівчину, яка так швидко опинилася у них на подвір’ї. Його біле волосся блищало на сонці, а обличчя почервоніло від роботи.
— Мій ізбйорне! Чи це ти, мій ізбйорне? — рубіни цівкою посипалися у Тови з-поміж пальців і впали у багнюку біля потічка. Перли також туди покотилися, — Това простягла обидві руки до Ганса Пітера.
Щось вигукнувши, він спустився з даху і побіг до Тови так швидко, як тільки міг. Ще мить — і він був у її обіймах.
— О, я така щаслива, — сказала дівчина; по її щоках бігли сльози. — Нарешті він буде щасливим.
— А ти? — Ашер обійняв її. — Ти теж будеш щасливою?
— Не знаю, — підвівши свої вологі вії вгору, вона подивилася на нього. — І я теж?
— Ну, я — третій щасливий син. Ти — наділена даром розмовляти з тваринами. Я думав забрати тебе з собою до палацу, моя принцесо Белалізо, щоб якнайкраще піклуватися про тебе! Стіни мого палацу не золоті, але збудовані із золотистого каменю, і коли сонячне проміння виграє на ньому, він виглядає не менш чудово.
— Мені буде добре будь-де, де я буду зі своїм ізбйорном, — відповіла дівчина.
Принц, який колись був ведмедем, пригорнув до себе дівчину, яка колись була безіменною, і поцілував її. Тоді, побравшись за руки, вони радісно покрокували стежкою донизу, щоб привітати її брата, який також колись був зачарований, і їхню подругу, яка упродовж десяти років служила у палаці тролів.
Дроворуб Ярл Оскарсон вийшов з хатини, спираючись на паличку, щоб подивитися, звідкіля увесь цей гамір. Його обличчя засяяло від радості, коли він побачив свого найстаршого сина в обіймах його втраченої коханої та наймолодшу доньку, що йшла до нього за руку із хоробрим принцом.
Дівчина відкинула вбік батькову паличку і взяла його попід руку, Ашер взяв його з іншого боку, Това та Ганс Пітер замкнули коло. Усі вони закружляли у танку на подвір’ї. На радощах Роло й собі заскавулів і підскочив.
Отак усі вони жили довго, щасливо і безтурботно, як птахи у верховітті або ж як квіти на верховині, коли панує весна.
Словник
Більшість імен та слів, які я тут використала, походять із норвезької, але деякі з них мають старонорвезьке походження (СН). Старонорвезька мова дала початок сучасним ісландській, норвезькій, шведській та данській мовам.