Сонет 68
Поет говорить про моду на фальшиві зачіски а чужого білого волосся. Таке волосся зрізали навіть у померлих. Цим поет і обурюється.
Сонет 77
Висловлювалося припущення (Е. Мелон), що цей сонет супроводив подаровану Шекспіром своєму другові записну книжку.
Сонет 80
«Я к и й п о е т . . .» — Серед дослідників немає одностайної думки, хто був той поет-суперник, про якого йде мова у цьому і дальших сонетах. Більшість вважав, що це Джордж Чепмен (1559-1634), перекладач «Іліади» і драматург.
Сонет 99
В оригіналі вірш має 15 рядків. У перекладі додержано форми сонета.
Сонет 126
У перекладі збережена незвична форма цього сонета: рими парні і 12 рядків тексту.
Сонет 127
«К о л и с ь ч о р н я в и х г а р н и м и н е з в а л и . . .» — В часи Шекспіра неодмінною ознакою краси вважалося біле волосся.
Сонети 135-130
Ці два сонети являють найтрудніший випадок перекладу — відтворення каламбурів. В оригіналі гра слів побудована на скороченому імені «Will» (від «William» — «Уїльям») і слова «will» — бажати, хотіти, воля, веління. Перекладач знайшов у лексиці української мови багатий матеріал для перекладу каламбурів.
Сонет 145
В оригіналі — восьмискладові рядки. У перекладі сонет відтворено чотиристопним ямбом.