Выбрать главу

– Криваві Пагорби! – Лорен був у захваті. – Це означає, що вони майже напевне знають про руїни – схоже, це місце перебуває під табу.

– Так, – погодився я. – Але тепер нам доведеться остерігатися саботажу. Подивися на них – вони можуть зірвати нашу експедицію. – Ми обернулися й стали дивитися на повільні, майже сомнамбулічні рухи нашої обслуги. – Я припускаю, нам доведеться добиратися до Кривавих Пагорбів довше, аніж дозволяє наш час.

Ми знову виїхали з улоговини, бо рухатися по ній було небезпечно, адже під поверхнею там могли бути піщані провалини, які засмоктали б машину, і ми поїхали далі по піщаному, але твердому ґрунті понад краєм улоговини. Ми перетнули ще один глибокий рів, спочатку знайшовши місце, де його береги були не такими крутими, та їхали хвилин двадцять, перш ніж помітили, що жодної з вантажівок за нами не видно. Зачекавши десять хвилин, протягом яких Лорен і я нетерпляче курили, ми повернули назад і дісталися до сухого річища, яке нещодавно перетнули.

Одна з вантажівок наполовину висіла над краєм рову, одне її переднє й одне заднє колесо не доторкалися до землі, але черево глибоко загрузло в пісок. Друга вантажівка стояла неподалік, і чотирнадцять дорослих чоловіків сиділи або стояли навколо неї в різних розслаблених позах, не роблячи найменшої спроби визволити застряглу машину.

– Джозефе, – покликав Лорен водія, – як це сталося?

Джозеф стенув плечима з байдужим виразом, але йому було важко приховати своє задоволення.

– Гаразд, джентльмени, може, все-таки витягнемо її, – запропонував Лорен тоном ядучої іронії.

Минуло ще півгодини, але, попри жіночі зусилля чотирнадцятьох дужих чоловіків і попри старанні зусилля Джозефа, який знову й знову брязкотів зчепленнями то вмикаючи, то зупиняючи двигун, вантажівка й далі висіла над краєм рову. Кінець кінцем усі вони повилазили з рову й подивилися на Лорена та на мене з цікавістю.

– Наша черга, Бене? – сказав Лорен, обертаючись до мене і стягуючи із себе польову куртку.

– Гаразд, – погодився я.

Я був у захваті, дивлячись, як дбає про себе Лорен. Його тіло здавалося міцним, як граніт, і не мало на собі бодай смужки жиру. Маючи зріст у шість футів два дюйми, він носив на собі масу м’язів, обриси яких чітко вирізнялися під шкірою.

Я не став знімати сорочку. Моє тіло, хоч і було не менш міцним, ніж тіло Лорена, але дивитися на мене було не так приємно.

– Спочатку передок, – запропонував Лорен.

Машину розвантажили, бензиновий резервуар був наповнений лише наполовину, і я прикинув, що передня частина вантажівки була завважки близько тонни. Я покрутив руками, поки обмірковував проблему, розслаблюючи свої захололі м’язи. Слуги здавалися спантеличеними, й один із них захихотів. Навіть Саллі відклала вбік свою книжку й вийшла з лендровера, шукаючи зручне місце для спостереження.

Лорен і я підійшли до передка машини, нахилилися над ним і ретельно прилаштували руки, трохи зігнувши ноги в колінах і наготувавшись випростати їх.

– Ти готовий, партнере?

– Готовий, Ло.

Я всміхнувся йому у відповідь, і ми стали підіймати автомобіль. Я почав повільно, спочатку задіявши лише м’язи рук, далі рівномірно розподіляючи напругу й дозволяючи їй переходити у плечі, стегна та живіт. Вантажівка була мертвою, нерухомою масою, і я під’єднав резерви, відчуваючи, як напруга переходить у біль і дихання обпалює мені горло.

– Ну ж бо! – прогарчав Лорен поруч мене, і я напружив останні сили, відхилившись назад і відчуваючи, як перед моїм зором спалахнули зірки й закрутилося вогняне колесо.

Передок машини помалу піднявся в наших руках, і я почув приголомшені вигуки та хрипкі зітхання глядачів.

Ми віднесли передок автомобіля від рову й поставили передні колеса на землю. Потім обійшли вантажівку ззаду й проробили те саме. Ми лунко зареготали, спочатку не зовсім упевнено, але потім на повну потужність. Лорен обняв мене за плече й повів назад до слуг, які вишикувалися поряд і дивилися на нас спантеличено й тривожно.

– Ви, – сказав їм Лорен, досі сміючись, – збіговисько старих бабів і кволих дівчат. Переклади їм це, Джозефе.

Я звернув увагу на те, що Джозеф переклав їм цю жартівливу характеристику з великою точністю.