Были ли тому виной шпионские донесения или немцы сами разгадали несложный маневр повстанцев — неизвестно. Как бы там ни было, наступление они начали именно в центре. Дружина вадоновских рабочих не смогла сдержать их натиска. В последний момент Совет пяти перебросил черноморцев на прежнее место, но они явились слишком поздно. Фронт был прорван, и немцы начали быстро расширять брешь.
Если и раньше защитники города значительно уступали врагу в численности и вооружении, то у них, по крайней мере, была единая крепкая оборона. Теперь они лишились и этого преимущества.
Еще шли бои у вокзала, еще лилась кровь за каждый домишко на городской окраине, еще заградитель «Ксения», раскаляя стволы своих двух небольших пушчонок, посылал снаряд за снарядом по наступающим немцам, но судьба Херсона уже решилась. Он был обречен.
Около девяти часов утра немцы заняли вокзал и ворвались в город.
По всем улицам, тянувшимся к Днепру, двинулись их серо-зеленые цепи…
…Лешка растерял всех — и Пантюшку и Силина. В суматохе, выскочив из штаба вместе с караульной командой, он каким-то образом очутился на Говардовской улице возле старых кирпичных лабазов.
Здесь строили баррикаду. Фронтовики и рабочие ломали лабазные ворота, валили столбы, выкатывали из складов бочки. По мостовой тек пахучий огуречный рассол. Из ближних дворов вытащили несколько телег и, опрокинув набок, перегородили ими улицу. Откуда-то взялись матрацы, тюфяки, большой дубовый буфет, черный от времени… Все это сваливалось в одну кучу.
Когда баррикада была готова, со стороны вокзала пришла группа матросов, человек шесть. Двоих вели под руки: они были ранены. Матросы сообщили:
— Идут, сейчас здесь будут!..
Раненых увели в порт, а два моряка остались на баррикаде.
В скане пропущено 2 страницы
Заменено вариантом на украинском языке
— У кого є патрони? — спитали вони.
В Альошки в патронташі було кілька заряджених обойм. Їх зразу ж розібрали. Останню обойму Альошка загнав у патронник і видерся на купу бочок, складених на самій середині укріплення.
Шумні, гучноголосі моряки відразу ж стали головними людьми на барикаді, особливо один з них — високий паруб'яга з волосатими руками і квадратним підборіддям.
— Залягай! — командував він. — Стріляти не поспішайте, нехай ближче підійдуть…
Альошці він гукнув:
— Куди ти, дурна голово, заліз? Зіб'ють тебе, зараз же злазь!..
Він сам розставив захисників барикади, в душу розматюкав якогось бородатого фронтовика, що влаштувався під возом, потім звелів розібрати дошки на тротуарі, зробити-прохід на випадок контратаки.
Йому з готовністю підкорялись.
З'явилися німці. Вони густим цепом ішли вздовж вулиці. Поли їх сірозелених шинелей були підіткнуті за пояс. Сталеві глибокі шоломи були насунуті мало не до плечей. Білим блиском відсвічували ножові багнети.
За першим цепом показався другий, за ним ще один…
Помітивши барикаду, німці сповільнили ходу, зупинилися. Вискочив офіцер і щось скомандував, трясучи палашем. Солдати рушили знову. Звідкись зачастив кулемет, і кулі заторохтіли по дерев'яній фортеці.
Матрос гукнув:
— Почастуємо німця наостанку, братки! Слухай мою команду. Вогонь!..
Бій був короткий. відхлинувши після першого залпу, німці не відновили атаки. Безперервно поливаючи барикади з кулеметів, вони викотили на пряму наводку польову гармату.
— Тепер кінець! — безнадійно промовив матрос. — Треба відходити…
Першим же гарматним пострілом його було вбито.
Альошка бачив, як другий матрос трусив його за плечі, кликав на ім'я, нахиляючись до самого обличчя, як чорними від бруду і пороху пальцями піднімав його повіки і заглядав у вічі…
Разом з іншими захисниками барикади Альошка добіг до рогу. Тут він затримався… Хлопець не міг піти, не побачивши всього до кінця.
Стоячи над убитим товаришем, матрос палив з нагана. Розстрілявши патрони, він кинув револьвер на землю, повернувся і побрів вулицею. Він ішов важко, повільно, немов забувши про небезпеку, а за його спиною німецька гармата руйнувала останню херсонську барикаду — злітали уламки дощок, високо перевертаючись у повітрі, підскочило колесо від воза, каламутним фонтаном ударив у стіну найближчого будинку струмінь розсолу з розбитої бочки. Дим затягнув вулицю…;