Выбрать главу

Важко сказати, сподобався мені фільм чи ні, здається, все ж сподобався: демонструвалася досить банальна західнонімецька комедія, але ж і день у мене був такий, що ніяка банальщина не могла його зіпсувати.

Ми повернулися додому пізно із щасливим усвідомленням, що після чаю маємо не менше шести годин сну — до п’ятої, коли трамваєм можемо переїхати міст Патона, а потім спробуємо влізти в переповнений грибівниками автобус.

Близько дванадцятої задзвонив телефон. Він не дзенькнув спочатку пробачливо, набираючи сили, а задзеленчав одразу вимогливо й сердито, наче диск крутив сам полковник Каштанов, впевнений у тому, що я негайно відповім йому.

Я відразу потягнувся до трубки, проте Марина зупинила мене коротким доторком — зрештою, нас могло й не бути вдома; я завагався, однак тільки на кілька секунд, бо чомусь завжди почуття обов'язку перемагає в мені. Адже іноді дзвонять Маринині подруги, так пізно міг зателефонувати й Сашко Левчук. Цілий тиждень він перебував у відрядженні десь на Херсонщині, а оце, либонь, уже повернувся, й вони завтра з Сонею складуть нам компанію.

Я взяв трубку й мовив сухо, вже навіть самим тоном не схвалюючи такі пізні дзвінки й підкреслюючи, в усякому разі, нечемність того, хто собі це дозволяє:

— Хаблак слухає.

І відразу збагнув, що не відкрутитися, бо почув у трубці бадьорий тенорок чергового по управлінню Грицька Колісника.

Грицькові мої засуджувальні інтонації до лампочки: йому доручено знайти мене, і він не зупиниться навіть перед тим, щоб особисто приїхати на Русанівку й власноручно стягнути мене з нашого сімейного ліжка.

— Сергію, де ти подівся! — загорлав він так, що ледь витримала мембрана. — Я тобі дзвоню вже вп'яте, шляк би тебе трафив!

Грицько кілька років працював десь під Львовом і полюбляє специфічні західнянські висловлювання, вважаючи, що вони якось поліпшують його в принципі не дуже багату лексику.

Я мав добре забезпечені тили й не підтримав деякої Грицькової легковажності, навіть панібратства.

— По-моєму, сьогодні вихідний, — одповів офіційним тоном, — і вам, лейтенанте, це відомо так само, як мені.

Колісник не образився на мою сухість. Здається, він взагалі ні на що не ображався й рідко коли втрачав гарний настрій.

— Кинь, старий, — реготнув коротко, — не викаблучуйся і приїжджай завтра на дев'яту. Сам Борода викликає.

Полковник Каштанов носить коротку сиву борідку, і це, звичайно, визначило його прізвисько.

Я вже збагнув, що гриби мої плакали, і все ж зробив досить невдалу спробу відкараскатися від виклику:

— Ми з дружиною домовились…

— Старий, моя справа — передати, — обірвав мене Колісник, — а про що ти домовився з дружиною, перепрошую, мені, їй-бо, не цікаво.

Він мав рацію, і залишалося тільки пробуркотіти:

— Краще б ти до мене не додзвонився…

— Привіт дружині! — Грицько зареготав і кинув трубку.

У будь-якій неприємності завжди можна відшукати й щось позитивне. Я пояснив Марині, що завтра можемо спати зайвих три години, проте її це чомусь не потішило, вона навіть почала кидати в мене подушками, і я подякував богові, що коханій дружині не потрапили під руку важчі речі. Вона, правда, не стала нарікати на Бороду й на карний розшук, разом узяті, не запропонувала мені перейти до адвокатури, як робила на початку нашого подружнього життя, — я переконався, що дружини мудрішають з часом — просто демонстративно повернулася спиною до мене й удала, що відразу заснула.

Я вчинив так само, та заснути не міг. Розмірковував, що могло трапитись? Якщо вбивство або якийсь нещасний випадок — існують чергові опергрупи, і сам бог звелів їм займатися цим. Якщо справа не дуже серйозна, Каштанов навряд чи потурбував би мене у вихідний. Отже, не вбивство, не квартирна крадіжка… Зрештою, все одно ніколи в житті не здогадаєшся. Треба спати. Але не спалося, і я крутився до другої — ось тобі й відпочив зайвих три години.

Мушу сказати, що дружина в мене — чудо. Інша б закапризувала, а Марина, поки я голився, зготувала яєчню з шинкою й заварила крутого чаю. Якщо відверто, чай я полюбляю більше, ніж каву, він ароматніший і щоразу має трохи інший присмак, я його п'ю несолодким і натщесерце, після нього і апетит з'являється, і гарний настрій, і тверезе мислення.