Відкиньте своє вагання щодо дзен-буддизму і спробуйте просто постояти перед одним із цих садів. Він здатний наповнити життєвою енергією розум і тіло. У голові раптово стихають і замовкають гомін та балачки.
Я вважаю, що дзенський сад може розповісти про дзен-буддизм набагато краще за будь-які тексти, котрі пояснюють його філософію.
Саме тому я вирішив зробити цю книжку практичною. Сподіваюся, ви не лишень зрозумієте, що таке дзен, а й почнете вправлятись із запропонованими на цих сторінках практиками.
Тримайте цю книгу поруч і повертайтеся до неї щоразу, коли починають вирувати тривоги та хвилювання.
Відповіді, які ви шукаєте, — у ній.
Ґашо[2]
Шинмйо Масуно
Частина перша. 30 способів підживити «себе нинішнього»
Спробуйте трішки змінити свої звички
1. Звільніть час для порожнечі
Спершу поспостерігайте за собою
Будьте з собою таким, яким ви є, але без поспіху й нетерпимості.
Чи хтось із нас у повсякденному житті має час, аби не думати ні про що?
Гадаю, більшість відповість: «Не маю на це ні хвилини вільної».
Нас підганяє час, на нас тисне робота на додачу до інших життєвих перипетій. Сучасне життя сповнене клопотами, як ніколи. Протягом усього дня, день у день, ми з усіх сил пнемося просто встигнути виконати те, що необхідно зробити.
Коли занурюємось у таку рутину, несвідомо, проте невідворотно, ми забуваємо про себе справжніх і про справжнє щастя.
Десять хвилин на день — усе, що потрібно. Спробуйте звільнити час для порожнечі, коли ви б ні про що не думали.
Спробуйте очистити розум, лишивши подалі усе, що довкола.
У голові спливатимуть різноманітні думки, проте спробуйте їх одна за одною відкидати. Щойно це вдасться зробити, ви почнете помічати теперішню мить, тонкі зміни у природі, які підтримують ваше життя. Коли вас ніщо не відволікає, ви відкриваєте собі себе, справжнього й щирого.
Отже, треба знайти час, аби ні про що не думати. Це — перший крок до створення простого життя.
2. Прокидайтеся на п’ятнадцять хвилин раніше
Рекомендація на той випадок, якщо у вашому серці немає вільного місця
Як губиться у клопотах серце.
Коли нам бракує часу, ця нестача сягає й нашого серця. Ми автоматично повторюємо: «Я зайнятий, у мене немає часу». У такому стані наші думки стають ще гарячковитішими.
Але хіба ми дійсно настільки зайняті? Хіба не ми самі змушуємо себе поспішати?
У Японії слово «зайнятий» позначають ієрогліфом, який складається зі знаків, що символізують «утрачати» й «серце».
Ми зайняті не через нестачу часу. Ми заклопотані, бо в серці немає вільного місця.
Коли усе довкола починає вирувати, спробуйте прокидатися на п’ятнадцять хвилин раніше звичного. Випряміть спину й зробіть кілька повільних вдихів із центру, що розміщений нижче пупка, — ця точка зветься танден[3]. Щойно дихання вирівняється, розум теж заспокоїться.
А потім, насолоджуюсь горнятком чаю чи кави, визирніть з вікна й погляньте на небо. Спробуйте почути щебет маленьких пташок.
Яким дивним це б не здавалось, але саме так ви створюєте простір у голові.
Пробудження на п’ятнадцять хвилин раніше дивовижним чином звільняє вас від заклопотаності.
3. Смакуйте вранішнім повітрям
Секрет довголіття ченців — тут
Не буває двох однакових днів.
Кажуть, що ченці, які практикують дзен, живуть довго.
Звісно, харчування й дихальні практики — важливі складові довголіття, проте я переконаний, що правильний та розмірений спосіб життя неабияк упливає на душевне й фізичне здоров’я.
Щоранку я прокидаюся о п’ятій годині й перше, що роблю, — це наповнюю груди ранковим повітрям. Відтак прогулююся навколо головної зали храму, зали для прийому гостей, приміщень, де мешкають священники, і поки відчиняю віконниці, моє тіло спостерігає за зміною пір року. О пів на сьому я проводжу службу, під час якої зачитую молитви, а потім снідаю. Далі здійснюю справи залежно від потреб дня.
2
Ґашо — жест, коли з’єднують дві руки на рівні грудей під час молитви чи медитації, а також для висловлення привітання, вдячності або пошани.