Купуючи щось у повсякденному житті, перш ніж придбати нове, помізкуйте чи воно вам справді потрібне і ще раз погляньте на те, що вже маєте.
Придбання великої кількості речей — це не свобода.
Що дійсно важливо, то це оволодівати майстерністю вільно використовувати речі.
15. Облаштовуючи кімнату, обирайте простоту
Так і розум стане яснішим
Різниця між простотою та ощадливістю.
Зв’язок між розумом і тілом подібний до зв’язку між куркою та яйцем.
Якщо ви розвиваєте у собі чітке мислення, ваше тіло теж цілком природно позбудеться усього зайвого. І навпаки, коли ви стежите за харчуванням і загартовуєте тіло, ваш розум також стає здоровішим та сильнішим.
Це саме стосується і зв’язку між думками та фізичним простором. Якщо хочете краще зрозуміти свій внутрішній світ, облаштовуючи власне помешкання, пам’ятайте про поміркованість.
Стиль життя, де панує простота, — прекрасний. Це і є дух дзен-буддизму.
Простота — це відкидання усього, що не дає користі. Визначте, наскільки необхідною є та чи інша річ, і якщо вже без неї дійсно не обійтися, добряче про неї дбайте. Простота відрізняється від ощадливості, адже бути ощадливим — це жити, задовольняючись речами низької якості. Говорячи про якість, я маю на увазі не лише грошову вартість, а й глибину почуттів до тієї чи іншої речі.
«Просте життя» — це, наприклад, щодня пити каву з горнятка, яке вам справді подобається, яке ви дійсно бережете і користуєтеся ним протягом тривалого часу. Купуйте лише високоякісні речі, що вам справді знадобляться. Жити просто — це фундаментальна практика, яка вигострює розум.
16. Спробуйте ходити босоніж
Як не хворіти
Чому монахи ходять босоніж.
Ченці ходять босоніж 365 днів на рік. Наше вбрання пошите з дуже простої тканини. Навіть посеред зими ми одягаємося так само.
Спершу послушникові може бути неабияк складно, та після призвичаєння цей спосіб життя додає сил. Оскільки він природним шляхом зміцнює організм, ченці рідко хворіють. І хоча людина мого віку взимку ходитиме найімовірніше у шкарпетках, неможливо порівняти теплі ноги з насолодою ходити босоніж.
Саме тому, йдучи надвір, я обов’язково одягаю сандалі на ремінцях.
Вони також дуже корисні для здоров’я.
А все завдяки тому, що між великим та другим пальцями є різні больові точки, пов’язані з внутрішніми органами та мозком. Якщо користуватися шльопанцями, ремінець на взутті стимулюватиме ці точки, що є своєрідним масажем під час ходьби.
Ходіть босоніж удома, а коли збираєтеся на вулицю, одягайте сандалі на ремінцях.
Спробуйте робити це у вихідні.
17. Видихайте глибоко
Як позбутися негативних емоцій
Поліпшіть дихання, і ваше мислення також поліпшиться.
В японському слові «кокю», тобто дихання, ієрогліф «видих» передує ієрогліфу «вдих». Це означає, що людина спершу видихає, а вже потім вдихає.
Переведіть увагу на точку нижче пупка — енергетичний центр танден — і зробіть повільний видих. Щойно ви зробите глибокий видих, груди самі наповняться повітрям. Розслабте дихання, нехай видих змінює вдих. Оскільки цей процес повторюється, ви починаєте заспокоюватися. Тіло стає урівноваженішим і спокійнішим.
Якщо простіше, то дихання допоможе вам звільнитися від занепокоєння.
Грудне дихання неможливо контролювати. Воно породжує нетерпимість і починає ще більше пришвидшуватися. Вас несе по спіралі дратівливості та гніву.
Щойно вас підхоплює вихор негативних емоцій, як-от злість чи тривога, відразу переведіть увагу на черевне дихання.
Невдовзі ви відчуєте, як спадає напруження і яснішають думки.
18. Посидьте у дзадзен
Користь від сидіння й роздумів
Люди не здатні до глибоких міркувань під час руху.
Під час навчання практики дзен найважливішу роль відіграє дзадзен. Без медитативної практики дзадзен і мови бути не може про дзен. Ми починаємо з дзадзен і дзадзен закінчуємо. Це, власне, і є дзен.
Слово «дзен» походить від санскритського слова «дх’яна», що означає «тихе споглядання».
А процес розмірковування виникає під час сидіння у тиші. Люди не здатні розмірковувати над чимось під час руху. У нас лише один розум, і, коли він зосереджений на русі, його важко залучити до глибокого осмислення.