Позавчора в мене сидів Литвинов і пояснював, що світову революцію пропагував Троцький, але теперішні можновладці в Росії аж ніяк не поділяють таких прагнень. Вони лише хочуть у власній країні втілити в життя ідею найкращої, на їхню думку, форми врядування і найкращих соціальних умов, а зовнішньої пропаганди в їхній програмі немає. У цьому він намагався запевнити мене, дуже добре обізнаного з їхньою діяльністю що в Англії, що у Франції й Південній Америці.
Ми обмінювалися думками, і я зазначив: скидається на те, що у світі панують панічні настрої — принаймні у Франції. Великим завданням була б спроба зблизити Німеччину з Францією — це не здається неможливим. Король мовив, що він теж думає про замирення між країнами Заходу й Німеччиною, однак додав:
Але важко зближатися з Німеччиною, якщо цього не можна зробити без Франції.
Король Едуард здався мені надзвичайно природним і простим, але це анітрохи без втрати королівської поважності. Я йшов після аудієнції з відчуттям, що розмовляв з монархом, який має самостійні уявлення й відомості про європейське життя.
Кілька днів по тому я зустрічався з міністром закордонних справ Іденом у Форин-офісі. У нас зайшла мова насамперед про Лігу Націй, авторитет якої підупадав, що не могло не вселяти тривоги. Містер Іден зазначив, що британський уряд наразі хоче підтримати Лігу Націй, а тому імперія не може укладати альянси з іншими країнами. Якщо виявиться, що Ліга Націй нездатна виконувати свою функцію, британський уряд обдумуватиме інші форми міжнародної співпраці. Наразі імперія може вживати заходів, щоб допомогти якійсь іншій країні, лише в межах, визначених Лігою Націй. На це я відповів, що здається вельми непевним, яку саме ефективну допомогу спроможеться надати Ліга Націй маленькій країні, яка зазнає агресії з боку великої держави; остання може, наприклад, стверджувати, що сама стала об’єктом агресії, і тоді все обмежиться марними перевірками й полемікою замість справжньої допомоги.
Містер Іден погодився із цим, але наголосив, що не слід недооцінювати морального ефекту від втручання Ліги Націй. Він не вважав, що Совєтський Союз стоїть на заваді миру в Європі. Москву тримає в шорах її страх перед Німеччиною і Японією, і до того ж слабкість внутрішньої структури країни стримує її бажання до експансії. Я дозволив собі зауважити, що ще в царській Росії існувало багато вад, але це не спиняло її експансіоністських зазіхань. Крім того, варто було зважати, що СССР з економічного погляду рівномірно прогресував — його перший 5-річний план продемонстрував неабиякі результати зокрема у важкій і нафтовій промисловості.
Ми ще обговорили регіональні блоки, серед них і той, укласти який зі Скандинавією сподівалася Фінляндія. За словами Ідена, британський уряд не мав нічого проти того, щоб такі угруповання виникали для збереження миру, аби лиш це не суперечило приписам статуту Ліги Націй.
Далі я мав утіху зустрітися з військовим міністром Дафом Купером і начальником Генерального штабу фельдмаршалом сером Арчибальдом Монтґомері-Масинґбердом, які поводилися якнайґречніше й натякнули, що британський уряд наміряється невдовзі запросити мене на офіційний візит.
У січні 1936 року в міністерстві оборони було створено відділ військової економіки, що стало великим поступом у підвищенні економічної та промислової обороноздатності. Ще 1924-го уряд призначив комітет, який мав подати пропозицію щодо організації державного економічного життя, зважаючи на обставини воєнного часу й потреби оборони. Цей комітет підготував кілька гідних меморандумів, у яких зокрема зазначив, що конче треба створити постійний орган для роботи в цьому напрямі. Але аж 1929 року з’явилася запропонована комітетом Рада з економічних питань оборони. У подальші роки вона виконала неабияку роботу для вивчення ситуації, що, втім, не дало практичних результатів.
Тепер відповідне завдання перейшло до згаданого відділу військової економіки, який у співпраці з Генштабом та іншими підрозділами міністерства оборони взявся з’ясовувати, яка кількість матеріальних засобів потрібна збройним силам у разі війни і що саме знадобиться щомісячно, якщо боротьба триватиме. Заразом відділ мав підготувати вітчизняну промисловість до виробництва у воєнний час, а також оцінити кількість матеріальних засобів і сировини, якими треба запастися.