Далі Ярцев пояснив: його уряду відомо, що фінляндські фашистські елементи в разі негативного ставлення уряду Фінляндії до німецьких планів мають намір здійснити переворот і призначити уряд, який погодиться підтримувати зусилля Німеччини. Совєтський уряд хотів певних гарантій, що Фінляндія не підтримуватиме Німеччину в її війні проти СССР. На запитання міністра зовнішніх справ, які це мають бути гарантії, чіткої відповіді не пролунало. По завершенні розмови Ярцев попросив обговорювати все пов’язане із цими питаннями лише з ним.
Перемовини з Ярцевим тривали протягом весни й літа, а СССР не робив жодних конкретних пропозицій. 11 серпня російському дипломатові було вручено такий проект угоди між Фінляндією й Совєтським Союзом:
Фінляндський уряд, який тримається засад нейтралітету північноєвропейських країн, не дозволить порушувати територіальної недоторканності Фінляндії, а отже, не дозволить сторонній великій державі використовувати Фінляндію як базу для нападу на Совєтський Союз.
Уряд СССР, який запевняє, що шануватиме територіальну недоторканність Фінляндії включно з кожною її частиною, не заперечує проти того, щоб Фінляндія ще в мирний час вжила на Аландських островах військових заходів, потрібних для забезпечення територіальної недоторканності Фінляндії і якнайповнішого нейтралітету Аландських островів.
Уряд Фінляндії, звичайно, хотів мати згоду СССР на заходи, які забезпечували б нейтралітет Аландських островів і щодо яких від початку року тривали перемовини між Фінляндією та Швецією. Відповідь Совєтського Союзу не забарилася.
Уже 18 серпня Ярцев повідомив: якщо фінляндський уряд не вважає за можливе підписати таємну військову угоду, СССР може задовольнитися й писемною гарантією, у якій Фінляндія зобов’язалася б протистояти нападу Німеччини й задекларувала готовість прийняти збройну допомогу від Росії. СССР заявив про бажання погодитися на фортифікацію Аландських островів, якщо сам дістане змогу брати в ній участь, наглядати за фортифікаційною роботою й контролювати використання оборонних споруд. Для компенсації за це Совєтський Союз хотів дістати дозвіл на будівництво укріпленої військово-повітряної й військово-морської бази на острові Суурсаарі[10]. На цих умовах він був готовий гарантувати недоторканність Фінляндії й підписати вигідну для нас торговельну угоду.
У відповіді фінляндського уряду було зазначено, що російська пропозиція означає порушення суверенітету нашої країни, а також суперечить політиці нейтралітету, яку провадять Фінляндія та інші країни Північної Європи.
Попри негативну позицію нашого уряду, СССР запропонував на початку жовтня новий варіант угоди щодо Суурсаарі. Якщо Фінляндія не погоджується на те, щоб росіяни фортифікували Суурсаарі, це можуть зробити й самі фіни, але проектувати роботу треба спільно із совєтським урядом. А якщо Фінляндії буде не до снаги обороняти цей острів, росіяни готові взяти це на себе.
Цю видозмінену пропозицію теж було відхилено з такою самою аргументацією, натомість фінляндський уряд пообіцяв розглянути питання фортифікації Аландських островів. На цьому все і скінчилося, а перемовини, що точилися в Москві стосовно торговельної угоди, урвалися через суурсаарське питання.
Згаданий діалог відбувався на тлі збільшення напруженості загального становища. На мюнхенських перемовинах у вересні 1938 року Німеччині було передано Судетський край, а відповідно, й володіння фортифікованими смугами в Чехословаччині. Це означало, що СССР втратив одного союзника. Швидке зростання німецької моці, дедалі прохолодніше ставлення до Москви з боку Франції й Англії збільшували політичну ізоляцію СССР, а також його недовіру до Фінляндії.
Якщо повернутися до міжнародних ускладнень наприкінці зими 1938 року, існувало побоювання, що нейтралітет буде важко зберегти, насамперед через відсутність фортифікацій на Аландських островах. Ще на початку року я доручив Генеральному штабові виробити план оборони Аландів, їх фортифікації й забезпечення особовим складом, а також присутності мобільних військово-морських сил, а в лютому наспіла й калькуляція. Суму витрат було запропоновано збільшити до 476 мільйонів марок.