Ось і сталася провокація, якої я чекав ще від середини жовтня. Я особисто, відвідуючи Карельський перешийок 26 жовтня, ставив запитання генералові Ненонену, і він потвердив: артилерію в повному складі зосереджено за фортифікованою лінією оборони, звідки жодна батарея не може досягти пострілами до кордону. До речі, під час Подальшої війни 1941–1944 років до нас у полон потрапили деякі солдати, які докладно змалювали, як саме було організовано цю неоковирну провокацію.
Тепер події йшли одна за одною у швидкому темпі. 27 листопада Молотов повідомив фінляндського посла, що совєтський уряд відтепер вважає себе вільним від зобов’язань, прописаних у пакті про ненапад. Пропозицію фінляндського уряду про спільне розслідування манільських пострілів Москва проігнорувала і, перекручуючи факти, стверджувала, нібито фінляндський уряд зажадав відвести російське військо на 25 кілометрів від кордону. У ноті від 29 листопада Молотов висловив звинувачення, що напади фінляндських військових частин, «як відомо», тривають, і не лише на Карельському перешийку, а й на інших ділянках; унаслідок цього совєтський уряд вважає, що мусить розірвати дипломатичні стосунки.
Незважаючи на повідомлення, уряд Фінляндії ще раз звернувся до совєтського уряду з пропозицією врегулювати це непорозуміння відповідно до § 5 пакту про ненапад. Водночас він повторив: Фінляндія готова домовитися про відведення війська на Карельському перешийку на таку віддаль від Ленінграда, аби розвіяти будь-які підозри, що воно може становити загрозу для безпеки міста.
На цю ноту СССР відповів вогнем. У Петсамо фінські прикордонники ще 29 листопада зазнали атаки, а вранці 30 листопада 1939 року росіяни переважальними силами розпочали операції на суходолі, на морі й у повітрі. Тепер кожен зрозумів, що весь фінляндський народ мусить битися до загину.
12. Зимова війна
Військовий огляд: напад СССР 30 листопада 1939 року. — «Уряд» Куусинена. — Вихідне стратегічне становище й матеріальне забезпечення. — Співвідношення сил. — Групування фінляндської армії. — Бої на Карельському перешийку на підступах до головної позиції. — Наступ росіян між Ладозьким озером і Північним Льодовитим океаном. — Кількісний склад і групування Червоної армії. — Уведення резервів у бій. — Переможні контрнаступи в Толваярві й Суомуссалмі. — Становище в Лапландії та на Східному фронті усталюється. — Відбиття першого наступу на Тайпале й «Виборзьку браму». — Контрнаступ на перешийку. — Підсумок першого місяця війни. — Контрнаступи фінів на півночі від Ладозького озера і в Кайнуу. — Позиційна війна на перешийку в січні 1940 року. — Ворог починає генеральний наступ 1 лютого 1940-го. — Пробиття оборони 11 лютого 1940 року. — Відступ на перешийку на «проміжну позицію» і бої за неї. — Зміна командира армії Карельського перешийка. — Іноземні добровольці. — Відряджання Шведського добровольчого корпусу на Лапландський фронт. — Відступ на перешийку на задню позицію і бої за неї. — Наступ на прибережну ділянку Котка–Віролагті. — Політичний огляд: ситуація по закінченні війни. — Ресурси. Жива сила й матеріальні засоби. — Роздуми про Червону армію: кількісний і командний склад, різні роди війська, поразки, реорганізація. — Чого навчила Зимова війна. — Самотність Фінляндії. — Звернення до Ліги Націй. — Взаємозв’язок між Зимовою війною і світовим конфліктом. — Закордонна допомога матеріальними засобами. — Західні держави починають планувати інтервенцію. — Пропозиція генерала Сикорського. — Зондування миру з боку СССР. — Conseil Suprême західних держав ухвалює надіслати допоміжний корпус. — Зондування можливостей укладання миру й активної допомоги від Швеції. — Умови миру Совєтського Союзу. — Оформлюються плани інтервенції. — Швеція і Норвегія заперечують проти транзиту. — СССР вимагає більшого на півночі. — Парламент ухвалює укласти мир. — Зміст Московського миру. — Політичне тло Зимової війни. — Шведська політика щодо Фінляндії. — Політичний підсумок Зимової війни.
Світанок 30 листопада 1939 року був сонячним і ясним. Більшість людей, які впродовж осені залишили столицю, повернулися з місць тимчасового перебування, й у вранішній час на вулицях роїлися діти й дорослі, які прямували до школи й на роботу. Зненацька на центр міста почали падати бомби, сіючи смерть і руйнацію. Під покровом громади хмар, що поступово насунули на небо, російській ескадрильї, яка вилетіла з Естонії, вдалося наблизитися до Гельсінкі, виринути і з низької висоти скинути свій вантаж, очевидно, призначений насамперед для порту Гіеталагті й головного залізничного вокзалу. Аж після розривів залунали виття сирен і постріли наших нечисленних зенітних батарей.