Та ви вже й самі можете ґрунтовно проаналізувати класову диференціацію. Ну ж бо, спробуйте: які головні відмінності між похоронами робочого класу та середнього класу? А які індикатори весіль впевненого середнього класу та верхівки середнього класу? Проведіть порівняльний аналіз класів на базі матеріальної культури, вбрання та тривожних сигналів класової диференціації.
Ну, гаразд, я сама, та годі сподіватися на щось екстраординарне: з огляду на те, що Джейн Остін влучно назвала «що раз то густішим і стислішим текстом», ми вже явно близимося до фінішу. Якщо ми досі не дали ради з англійськими класовими індикаторами, то вже й не дамо.
Як ви вже здогадалися, в нас нема позакласових ритуалів переходу. Кожна деталь (від мови і вбрання до кількості горошинок на виделці) весілля, Різдва, вечірки з нагоди новосілля чи похорону зумовлена, хоча б до певної міри, класовою приналежністю.
Обряди робочого класу
Ритуали робочого класу, здебільшого, найрозкішніші (якщо говорити про кореляцію статків та витрат).
Весілля робочого класу, наприклад, майже завше буде справжнім «балом» — з бенкетом (не фуршетом, а саме бенкетом), в спеціально винайнятому залі ресторану, пабу чи готелю; з великою крутою автівкою, у якій наречена їхатиме до церкви; з цілою свитою дружок в однакових, затісних і відкритих сукнях; з величезним триповерховим тортом; з гістьми в гламурних, новесеньких, прибережених до особливих подій сукнях та костюмах, до яких ретельно підібрані аксесуари; з весільним фотографом та професійною командою відеооператорів; з галасливою вечіркою з танцями, де алкоголь не пересихає; з весільною подорожжю у теплі краї. Грошей ніхто не жаліє. «Все найкраще для нашої принцески!»
Похорон (велетенські вишукані вінки; розкішна домовина), Різдво (дорогі подарунки; надто багато їжі та напоїв), дитячі дні народження (найсучасніші хай-тек забавки; дорожезна футбольна форма і найкрутіші брендові кросівки) опираються на ті ж самі принципи.
Навіть якщо ви в скруті, то слід тримати фасон і показати, що ви добряче витратилися, щоб «бути на рівні». Для цього можна скористатися улюбленим способом: поїхати до Кале на один день і накупити вагон дешевого пійла. Такі забіги ми називаємо «алко-турами».
Ритуали низів та серединки середнього класу
Свята низів та середини середнього класу трохи скромніші і не такі масштабні. Ось, скажімо, весілля: батьки тут охочіше допоможуть молодій парі з виплатою іпотеки, аніж легковажно «протринькають гроші на пишне весілля». Однак, тут досі переймаються тим, щоб все було «гоже» та «як треба» (от для кого пишуть довідники з весільного етикету!). Тут хвилюються та стресують через родичів, які можуть зіпсувати та «занизити» подію, напившись і «виставивши себе на посміх». Якщо для робочого класу ідеалом є гламурне зіркове весілля, як-от Пош та Бекхема, то тут рівняються на королівські весілля — ніяких тематичних весіль та премудростей, все має бути в рамках «традицій», всі деталі мають бути елегантними та продумано вишуканими.
Весілля в середовищі буржуа та тих, хто пнеться в буржуа, вкрай вимудровані — там все продумано до дрібниць: «салфетки» пасують до квітів, які «тон в тон» підібрані до гостьових карток, які і собі «допасовані» по кольору до свекрушиного пастельного костюмчика. Ретельність оздоблення, однак, не впадає у вічі, поки пані делікатно не натякне. Їжа на бенкеті проста і без викрутасів, але страви мають хитромудрі назви, як у готельному меню, де пюре називають «картопляним кремом». Порції не такі щедрі, як на весіллях робочого класу, але подають все вигадливо і «декорують» квіточками, вирізаними з петрушки та редиски. «Хороші вина» швидко закінчуються, бо хтось порахував кількість алкоголю по мінімуму, та це не завадило дружбі напитися, і він не дотримався обіцянки не смалити масних жартиків, виголошуючи вітальну промову. Наречена в шоці, матір нареченої — оскаженіла. Ніхто дружбу не ганить, бо кому треба остаточно зіпсувати свято небаченим скандалом, а тільки обурено перешіптуються поміж собою і тітоньками. До кінця вечора всі вони злісно зиркають на дружбу з-під лоба і ще тугіше стискають уста на знак категоричної зневаги.
Ритуали верхівки середнього класу
Ритуали верхівки середнього класу зазвичай менш пафосні та вигадливі. Принаймні в середовищі, де всі впевнені у своєму становищі. Та навіть ті, хто переймається питанням статусу, прагнуть до безтурботної елегантності, не такої, як у мідлів середнього класу, які хочуть, щоб їхні старання та важку працю належно оцінили. Неприлизані, стримано стильні весілля верхів середнього класу, достоту як і «нюдовий» макіяж, все-таки потребують чимало зусиль, планувань та коштів.