Масовий ринок, а з ним і масова культура, за словами соціолога Ернеста ван ден Хаага, з'явився завдяки відсутності розвитку індивідуального курсу споживання. Це абсолютно не вигідно продавцю, а можливо, і покупцеві, який до цих пір не визначився. «Масовість» відповідним чином виховує людину з дитинства. Замість загальновизнаних авторитетів, моральних, особистих і етичних суджень людина віддає перевагу думкам певної групи із загальними смаками. [10]
Знеособленню самого смаку якраз сприяє реклама, яка і являє собою «масовість». Підприємці зовсім не зацікавлені в тому, щоб спеціально догоджати якомусь смаку (поганому або гарному) – вони розраховують виробництво на середній смак. Тому що споживачів, в першу чергу, розглядають як безлику юрбу. Задовольняючи їх усіх, вони пригнічують індивідуальну позицію кожного, тим самим здійснюючи певний акт насильства. Тому що середньої людини із середнім смаком не існує – це поняття із статистики. [10]
Виробники пускають і споживачів і самих себе через м'ясорубку масового виробництва, виходячи звідти абсолютно однаковими. Людина намагається виробляти якомога більше, працює в умовах, які позбавляють її індивідуальності, при цьому вона отримує винагороду у вигляді заробітної плати. Завдяки цьому люди споживають більше, ніж раніше, і набагато більше, ніж необхідно для підтримки хорошого рівня життя. Люди відрікаються від власних смаків через вплив реклами і масової думки. Таким чином, стандартні речі створюють стандартних людей.
Вічний конвеєр присутній в образі життя практично кожної людини. Більшість людей живуть в стандартних будинках, народжуються в лікарнях, їдять в закусочних, грають весілля в ресторанах. У центрі уваги лише економія і вигода, навіть у випадках хвороби або форс-мажорних обставин. Людина ніби стає частиною потоку вуличного руху і намагається рухатися із загальною швидкістю, втрачаючи при цьому самостійність і безпосередність. Звідси нервові розлади і психічні хвороби, обмеженість думки і нездатність до адаптації в різних ситуаціях. Люди щодня відчувають занепокоєння і незадоволення, адже самі не знають, чого хочуть, але відчувають, що відбувається щось не так. [10]
«Масовість» привертає все, що блищить, гомонить і є доступним – помітні рекламні щити, штамповані фільми з безліччю яскравих спецефектів, одяг, нехай навіть непрактичний, зате модний. Суспільство так виховане, що серйозність і важливість перестали бути затребуваними, але дрібниці та інший непотріб обов'язково повинні мати метафоричну думку, щоб споживач відчував себе розумним. Масовий ринок легко надає доступ до мішанини слів і емоцій, плоских жартів і слізних історій, війни і танцювальних пісень, анекдоту і політики, товару і його господаря (де не зовсім ясно, хто володіє – людина телефоном або телефон людиною).
Ринок, реклама, нескінченний потік інформації – вся «масовість» в кінцевому підсумку роз'єднує людську духовність і проводить відчуження людини від самої себе, від особистого досвіду. Постійний зовнішній тиск – заклики, обіцянки, плакати, черги, очікування, відеоролики, повідомлення – заважають усвідомити людині свої пориви і задовольнити прагнення. Тому виникає відчуття безнадійності, формуються захисні механізми (та ж зона комфорту) та здійснюється спроба відшукати щасливу свідомість.
Масовий ринок продовжує запевняти нас, що ми будемо щасливі, тільки якщо купимо саме цей автомобіль, смартфон і гель для душу. Будемо жити повним життям – або все-таки невпинно гнатися за нескінченними задоволеннями? Вбивати своє здоров'я, свій час, мрії та цінності, залишаючи на піклування лише кілька думок, які переконують нас в зворотному. Важливо пам'ятати, що масовий ринок, – яким він представляється сьогодні, це дітище капіталізму. Всіх голослівних заяв, здряпаних статутів і економічних теорій – дітище підприємств, горезвісної свободи і ніколи не існуючої за всю історію людства демократії. Це споживчий світ, в якому прірва між людиною і технологією практично перестала існувати, але утворилося провалля між людиною і людиною.
Обмежене мислення (або кліпове – від слова «clip» від англ. «вирізка з газети») так само є наслідком рекламної переваги і зверхності. Людям все складніше стає міркувати і мислити грамотно, шукати нові шляхи вирішення проблем. У нашому світі будь-які необхідні відомості можна отримати з потоку інформаційного хаосу – одним кліком або за допомогою голосових команд. Нездатність аналізувати важливу інформацію – наслідок того, що її образ не затримується в думках і змінюється на інший, з того ж потоку інформаційного хаосу. Мозок людини, при сучасному темпі життя, працює немов пульт при перемиканні каналів телепередач. [11]