Думка про базовий дохід з кожним роком стає дедалі обговорюваною. І не дивно, що навіть мільярдери нашого світу її підтримують. Річард Бренсон, Ілон Маск, Марк Цукерберг. Багато економістів все частіше піднімають питання грошей без зобов’язань. Рутгер Брегман з виступом на «TED», який ми згадували у главі про бідність, прийшов до висновку, що безкоштовні гроші – спосіб позбутися бідності та соціальної нерівності. Мартін Кірк, співзасновник товариства з боротьби проти бідності «The Rules», вважає, що базовий безумовний дохід разом з технологією блокчейну здатний локалізувати економічну систему, надаючи усім людям рівні права у вигляді грошей. З іншої сторони, Юваль Ной Харарі, професор історичного факультету Єврейського університету в Єрусалимі, вважає, що безкоштовні гроші тільки збільшать прірву між багатими та бідними людьми. Більш того, подібне нововведення дасть нові можливості для шахраїв та злочинців, які зможуть на цьому заробити.
Більшість програм безумовного доходу, які мали місце в сучасності, не мають конкретної інформації у вільному доступі стосовно результатів або висновків. У Фінляндії та Швейцарії проекти здійснюються у вибіркових місцевостях та більшість з них вже закриті. Також є інформація, що в деяких маленьких містах Італії та США і досі проводяться експерименти.
В 2009 році у Лондоні був проведений подібний проект із забезпечення бездомних безкоштовними грошима. У проекті прийняли участь 13 чоловік, які отримували 3000 фунтів (за курсом 2009 року – 30000 тис. грн., сьогодні – 108 тис. грн.). Вони самі вирішували, як витратити ці гроші. Бажання людей були ощадливими – їжа, телефон, слуховий апарат. Більшість з них не витратили за місяць і 800 фунтів. Але їх життя змінилося. У дев’ятьох з тринадцяти через півроку з’явився дах над головою. Всі учасники знайшли собі роботу – займались садівництвом, вчилися готувати, проходили реабілітацію і головне, мали плани на майбутнє. [2]
Після десятиліть життя на вулиці дев'ять чоловік, нарешті, покинули її. Це коштувало якихось 50 тисяч фунтів на рік плюс зарплати соціальним працівникам. Цей проект не тільки допоміг 13 бездомним, а й дозволив істотно знизити пов'язані з ними витрати – витрати поліції, судові витрати і допомогу соціальних служб, що обходилася в 400 тисяч фунтів на рік тільки для 13 бродяг. Навіть авторитетне видання «Economist» повідомило про те, що «можливо, самий дієвий спосіб витратити гроші на бездомних – просто віддати їх бездомним». [2]
Звичайні люди не вміють поводитися з грошима, ну а бідні тим більше – такою є думка переважної частини суспільства. Якби вони вміли, то чому опинилися на вулиці? Ми думаємо, що вони витрачають гроші на фаст-фуд і газовану воду замість фруктів і книг. Тому придумали безліч хитромудрих соціальних програм, з безліччю паперу і армією людей, які щось роблять, і все заради тієї допомоги, яка нікому не допомагає.
У людей з’являється вибір. Бернард Омонді, житель бідної частини Західної Кенії, працював в каменоломні майже все життя. В один прекрасний ранок він отримав 500 доларів на свій рахунок – це майже річний дохід Бернарда. Виявилося, що організація «Give Directly» проводить програму щодо безумовний виплат селянам. Вже через кілька місяців люди чинили свої будинки і відкривали дрібні підприємства. Бернард вклав свої гроші в новенький індійський мотоцикл і заробляв $ 6-9 в день візництвом. Його дохід зріс утричі з гаком. [2]
Також, в 2008 році уряд Уганди вирішив виділити 12 000 чоловік віком від 16 до 35 років по $ 400. Єдине, що вимагали від людей натомість, – надати бізнес-план. Через п’ять років доходи одержувачів, що вклалися у власну освіту і бізнес, виросли майже на 50%, а шанси отримати роботу – більш ніж на 60%.
Вчені вже пов'язують безумовні готівкові виплати зі зниженням рівнів злочинності, дитячої смертності і недоїдання, з частотою підліткової вагітності і прогулів, а також із зростанням шкільної успішності, економіки і рівноправності статей. Причина бідності, безперечно, криється у недоліку грошей і для бідного населення єдиним вирішенням проблем є безумовний дохід.
Можливо, ця ідея працює для бідних країн, можливо, вона працює в тільки певних країнах – ніхто не може бути певним, що цеq проект стане успішним на світовому рівні, коли кожна країна вирішить роздавати безкоштовні гроші. Американські та європейські економісти всіляко посилаються на автоматизацію виробництва і розвиток технологій – внаслідок чого, зникнуть багато робочих місць. І хоч прирівнювати розвиток країн невірно, так як швидкість автоматизації в тій же Мексиці або у Франції буде різною, даний розвиток подій вже набирає обертів. Все більша кількість людей залишиться не те, що без роботи – без можливості набути нових здібностей.