Інтернет та мобільний зв’язок стирають межі між країнами та людьми. Однак ми не можемо використовувати ресурси або наукові досягнення ефективно та раціонально, тому що грошова система заперечує цьому. Ми досі використовуємо застарілі капіталістичні схеми розподілу ресурсів та знань, ми досі розповідаємо про конкуренцію як єдиний стимул економіки, єдиний стимул розвитку суспільства та мотивації людей. Нам відомо, що це не так, але ми, чомусь, продовжуємо про це говорити.
Жак Фреско пропонує перехід до цілісної соціально-економічної системи, в якій усі товари та послуги будуть доступні для кожного без грошей, кредитів, бартеру, боргових систем чи будь-якої примусової праці в будь-якій формі. Усі блага цивілізації стануть загальним надбанням планети, а не лише окремих організацій чи обраних людей.
Ми можемо здійснити тотальну кібернетизацію виробництва для того, щоб виробляти достатньо та забезпечити всіх людей без виключення. В майбутньому суспільстві не буде потреби накопичувати матеріальні багатства чи забезпечувати себе за рахунок інших. Чим більш широкий доступ до благ та послуг буде надано для кожної людини, тим більше користі вона зможе принести для суспільства, беручи участь у розвитку соціуму.
Для того, щоб ресурсно-орієнтовану економіку втілити в життя, необхідно пройти перехідний період. Нічого не з’явиться одразу. За рахунок будівництва самозабезпечених міст-університетів, в яких спеціалісти з різних областей та країн будуть працювати над тим, щоб зблизити народи та держави, проект «Венера» пропонує вирішити першочергові проблеми – бідності та екології.
Майбутнє суспільство не буде регулюватись певними законами чи правилами. Замість цього будуть створені певні умови, за яких гуманна та раціональна поведінка стануть природньою частиною соціального устрою.
За словами Жака Фреско, ми, наприклад, знаємо, що людям необхідна певна кількість фізичного навантаження. Замість того, щоб агітувати, писати правила та рекомендації, ми організуємо місто таким чином, щоб людина, добираючись з одної точки до іншої, має подолати певні пагорби або рівнини, чи проїхати на велосипеді, та навіть за бажанням плисти на байдарці. Суспільство не відмовиться від доступного транспорту, але певний рівень фізичного навантаження разом з гарним проводженням часу може бути легко вбудований в систему.
Те саме можна сказати і про мотивацію до праці. Для початку, треба позбутися монотонної праці у всіх сферах, крім тих, де використовується креативне мислення. Люди отримають можливість реалізувати себе, отримати нові знання, які дійсно цікаві для них, а не такі, що потребує успішна кар’єра. Людина буде мотивована тим, що її робота приносить справжню користь для суспільства і працює на майбутнє кожної людини. Шлях розвитку – це завжди нові завдання, які цікаво та корисно вирішувати.
Навіть сьогодні, в умовах нестерпної капіталістичної системи, люди знаходять в собі сили та причини для добровільної роботи. Звісно, будуть такі, хто припинить працювати, захоче отримати якнайбільше товарів та послуг та сидіти вдома на дивані. Але цей етап також буде пройденим. Люди зрозуміють, що суспільство повністю змінилося (якщо вони були учасниками минулого), тому й вони мають змінити пріоритети, переглянути свої власні цінності, роздивитись нові можливості та перспективи. Так, це важкий та тривалий процес, але результат буде вражаючим. Власне, що вже говорити про тих людей, які будуть народжуватися в новому суспільстві – вони не будуть знати, що таке нестача їжі, відсутність можливості отримати те чи інше знання, не будуть знати, що таке конфлікти та війни між країнами. Тому що їм це не потрібно.
Врешті-решт, від самого початку в людині немає нічого, крім генетичної схильності до певної структури тіла, кольору волосся, очей та іншого. Цінності та відома усім «особистість» формується навколишнім середовищем. Якщо вас виховає плем’я на якомусь острові, де ходити голим є цілком нормально, то ви не будете дивитись на кожну особу протилежної статі з жаданням. Лише суспільні упередження та нездатність задоволення потреб формує вбивць та злочинців. Всю історію людство жило в умовах дефіциту, тому що накопичення ресурсів завжди було необхідною справою. Але це не природньо. Якщо завтра з неба будуть сипатись гроші, то люди почнуть забивати ними свої домівки та квартири. А якщо це грошовий дощ буде йти весь рік, то гроші перетворяться в сміття. Так було з алюмінієм: раніше він був доступний лише для королів, а зараз він є на кожному звалищі.