— Як це йому вдалося звільнитися, Бертрадо?
Я знизала плечима, причому дивилася просто в сірі Стефанові очі, нічим не виказуючи хвилювання.
— Можливо, ви його просто погано обшукали й у цього розбійника залишився ніж. — І додала: — Будь певен, Едгар його наздожене.
Едгар незабаром повернувся. Сам. Похмуро дивлячись на Стефана, розвів руками.
— Від його моторності залежав його порятунок. І він скористався своїм шансом.
Лише за кілька днів, коли балачки про прикрі події трохи примовкли, я дозволила собі перемовитися з Робертом. І як же я кричала на нього, навіть ногами тупотіла!
— Хіба ти не розумієш, що мало не позбувся свого доброго імені, дурню! Ах, ясновельможний граф Глочестер, улюбленець Генріха Боклерка! І треба ж таке — звичайнісінький убивця. Я просто врятувала твою шкуру. Але тепер і Стефан, і Мод щось підозрюють і дивляться на мене, як на зрадницю.
Для мене це було більш ніж прикро, адже втративши зв’язок з ними, я мимоволі віддалилася й від Едгара. Певна річ, він відвідав мене після полювання, ми навіть зіграли з ним партію в шахи, але коли він повідомив, що за тиждень залишає двір, я не зуміла знайти підходящих аргументів, аби втримати його. Напевне, Стефан і Мод поділилися з ним підозрами щодо мене й тепер у поведінці Едгара, попри його незмінну люб’язність, відчувалася певна відчуженість. Ну і як тут натякатимеш, що хочеш за нього заміж?
Зате Глочестер мав винуватий вигляд.
— Та ти й сама розумієш, Берт, у мене не було виходу. Стефан забагато знає і…
— Та ні біса я не розумію!
Більше не було потреби прикидатися. Надто багато заборгував мені брат, і тепер настав час розповісти все, як на сповіді.
Я сиділа в кріслі, поклавши ноги на лаву біля жаровні. У маленькій кімнаті стояла напівтемрява, світла від вогню у жаровні було обмаль, а тьмяне проміння лютневого дня насилу пробивалося крізь грубу слюду віконечка. І все-таки я бачила, наскільки Роберт збентежений, як часто він нервово тре величезне підборіддя. Та з кожним новим словом голос його міцнів, а щелепа підіймалася.
Виявляється, проблема в нескінченних сварках дому Анжу з Генріхом Боклерком. Через це Матильда нібито входила до клану ворогів короля Англії. І хоча була його єдиною законною дитиною, проте трон він міг залишити їй лише в разі, якщо вона народила б сина, а це, зважаючи на її стосунки з чоловіком, поки не було реально. Тому в оточенні короля багато хто підмовляв його змінити заповіт на користь старшого зі спадкоємців Завойовника по чоловічій лінії, — Теобальда. І Генріх мав прислухатися до цих слів. Хоча, що там у короля на думці, ніколи достеменно не відомо. Два роки тому він змусив своїх васалів скласти присягу Матильді, а тепер майже не згадує про це й провадить активне листування з Теобальдом. Але Глочестер зацікавлений у тому, щоб спадщина перейшла саме до Матильди. Якщо король перепише заповіт на користь небожа — можна тільки здогадуватися, яке возвеличення чекає на цього нікчему Стефана. У його брата Теобальда вже є і Блуаське графство й графство Шампань, і Шартрські володіння. Якщо він отримає і Нормандію з Англією… Адже Стефан — англійський граф і значну частину часу проводить саме в Англії. А за умови царювання Теобальда він цілком може розраховувати на те, що старший брат зробить його намісником і повновладним паном у Англії, тоді як Теобальд правитиме на континенті. Але цього не міг допустити Глочестер. Він кревний брат Матильди і може піднестися тільки при ній; та й якщо набере силу Блуаський клан — Теобальд, Стефан і єпископ Генрі Вінчестер, — Роберт буде просто васалом при них. А він хотів бути владикою. Він англійський граф, і поки сестра перебуватиме в Анжу, сам розраховує правити Англією від її імені. Ось якби не Блуаський клан, що набирає такої сили…
І тоді Роберт зважився підкупити Стефана. Ще невідомо було, що мав запропонувати братові Теобальд, адже подейкували, що стосунки між ними не найліпші. А ось він, Глочестер, ладен був запропонувати графу Мортену поділ влади в Англії, поки Матильда на континенті сварилася з чоловіком. І для цього Стефанові треба було знеславити Теобальда, обмовити старшого братика перед королем… Але все скінчилося тим, що Стефан рішуче відкинув пропозицію Глочестера і навіть пригрозився, що повідомить Матильді, які плани на її королівство має підступний Роберт. Чи після цього в Роберта була інша рада? Адже якщо Матильда перестала б довіряти братові… І він вирішив усунути графа Мортена.