— Тобто ви вважаєте, що роль особистості велика?
— Величезна.
Левко Лук’яненко: Цивілізаційний вибір України
Персонал Плюс № 24 (276) 24–30 червня 2008 року
Ми — європейська нація. В якому сенсі? Що, окрім географічного розташування, робить нас європейцями?
Скіфи-орачі — наші прапращури — виготовили пектораль такої високої художньої майстерності, на яку далебі неспроможний дикий народ, отже, на межі початку християнської ери ми не були дикунами.
У добу формування і розвитку Київської імперії до татаро-монгольської навали княжий двір встановлював династичні (родові) зв’язки з європейськими королівськими дворами. Так князь Ярослав Мудрий видав свою доньку Анну за французького короля Генріха І. Княжна була письменна, а французький король — ні. За Княжої доби розвивалися наука, письменство й мистецтво, архітектура й ремісництво, було засновано бібліотеку, аптеку.
Ці взаємини сприяли культурним, науковим і духовним обмінам і, вочевидь підносили цивілізаційний рівень українських міст. Процес, ясна річ, був складний, суперечливий і неоднозначний.
Татарська навала перервала розвиток імперії. Північ і північний схід здобули можливість розвиватися по-своєму. Литовці потіснили татар, Польсько-литовська унія 1569 р. сприяла просуванню поляків на схід. Ці великі навали, походи й рухи перемішують українські племена, формується українська етнічна спільнота на території від Пряшева (в Закарпатті) до Дону.
Відносини із Заходом на кілька століть втрачають системність і набувають епізодичного характеру. У західній Європі виникають університети, у нас їх немає і наші талановиті хлопці самотужки пробиваються до навчання до (наприклад, Юрій з Дрогобича).
Середина ХVІІ ст. Козаччина. Відродження державності та віри в перемогу над ворогами. Руїна. Гетьманщина. Московська окупація. Ізоляція України від Заходу на три століття.
На Заході за цей час сформувалися національні держави. Християнство пристосувалося до національного духу й перевело службу Божу з латині на національні мови. Розвивається наука й промисловість, архітектура, формується у ХVІІІ ст. система нового мислення — раціоналізму.
Загибель Гетьманщини, втрата останнього оплоту національних збройних сил Запорозької Січі і перетворення України на Малоросію сприяли кадровому й матеріальному зміцненню Російської імперії — цієї горезвісної тюрми народів. Ізоляція України від Заходу триває до виходу з-під влади Москви та відновлення української державності 1991 року.
Чи трьохсотлітнє перебування українців під владою Москви перетворило нас із європейців на азійців?
Щоб шановний читач не поспішав із відповіддю, поставлю таке питання: чи сотні європейців (українців, німців, поляків та ін.), які прийшли на царську службу в армію, державний апарат, науку і освіту зі своїм європейським духом і з цим духом працювали у відповідних середовищах усе своє життя, змінили московський азійський дух на європейський? Відповідь на це запитання буде й відповіддю на перше, а саме: чи трьохсотлітнє панування московської азійщини змінило український європейський дух на азійський?
Можна наводити багато прикладів морального і світоглядного зіткнення українців і московитів у побуті, громадському житті, політиці. Можна відіслати читача до «Истории Росии с древнейших времен» російського історика Соловйова чи книжки кубанського українця Павла Штепи «Московство», щоб там прочитав про різницю між українцем і московитом у ХVІІІ — ХХ ст. Я не маю потреби це робити. Звертаю увагу на політичне життя в центрах нинішньої України й Росії, на внутрішньополітичні події, які кожен громадянин у своєму телевізорі бачить щодня: кияни, як і вся Україна, кричать: «Нам потрібен жорсткий закон!» Московити кричать: «Нам потрібен жорсткий президент (цар)!» У цьому вся суть різниці між Європою і Азією! Ці різні вимоги звучать у ХХІ столітті, що є найпереконливішим доказом: за 300 років Московія не перетворила українців на азійців, дарма що використовувала свою інтелектуальну силу та потужність державної машини зі своїми жандармами, чекістськими катівнями і геноцидом третини українців, а з іншого боку, наші прокоповичі, яворські й бортнянські за ті ж триста років не перетворили московитів на європейців. Тому хай московити залишаються московитами, а українці — українцями!