Будь-які природні явища і стихійні лиха шумери вважали проявом волі богів: їхньої милості або навпаки — невдоволення. Одного разу, стверджує шумерська легенда, боги, роздратовані зневагою до них, вирішили взагалі знищити людство і наслали на землю Всесвітній потоп. Але Енкі вирішив урятувати одного чоловіка на ім’я Зіусудра (або ж Утнапіштім), який слухався богів і вів праведне життя. За порадою Енкі той збудував величезний човен, або ж корабель, у який сів разом із родиною, худобою і дикими тваринами, щойно вода вкрила землю. Шість днів тривала буря. На сьомий вгамувалася. Ворон допоміг Зіусудрі знайти верхівку гори, що височіла над водою. Вийшов той на берег і приніс жертву богам. Пробачили боги людей, зупинили потоп, і нащадки Зіусудри розселилися по всій землі.
3. Шумерська наука. Шумерські жерці записували не лише легенди та перекази, вони зберігали пам’ять про усі помітні події, якими був відзначений кожен рік у житті їхнього міста. Згодом такі записи перетворилися на літописи. Щоб вгадати волю богів, жерці уважно спостерігали за явищами природи. Вони навчилися передбачати рух сонця, місяця і планет, дали імена сузір’ям, склали перший календар, запровадивши поділ року на 12 місяців і семиденні тижні. Тому шумерів вважають засновниками астрономії, а також астрології — тобто мистецтва передбачати долю за розташуванням зірок.
Не меншими були здобутки мешканців Месопотамії у математиці. Найперше — вони винайшли цифри. Лічили, щоправда, не лише десятками, як ми, а й дюжинами, і шістдесятками. Саме за шумерською звичкою годину і зараз ділять на 60 хвилин, хвилину — на 60 секунд, а коло — на 360 (шість разів по 60) градусів.
Шумери були першим народом, який навчився не лише додавати й віднімати, а й множити і ділити, та склав таблицю множення. Вони також вміли добувати квадратний корінь, вираховувати площу прямокутника і трикутника, об’єм куба та призми.
4. «Будинки табличок». З’явилися в Шумері й перші школи. Їх називали «будинками табличок». Саме тут хлопчиків із заможних сімей вчили читати і писати. Вчителів називали «уповноваженими», а «уповноважений із палицею» слідкував, щоб учні були уважними, вправно виконували настанови вчителя і не базікали з сусідами під час уроку. До школи треба було приходити зранку, заняття тривали ледь не весь день. Спочатку учні розповідали домашнє завдання, потім виготовляли нові таблички і писали диктант, далі — читали написане вголос і отримували завдання на наступний день.
У школі навчали не лише читання і граматики. До нашого часу збереглася безліч табличок із завданнями з ботаніки, зоології, географії та математики. Крім того, учні вивчали вірші та поеми (тобто великі віршовані твори) про богів і героїв. Той, хто закінчував школу з відзнакою, міг стати чиновником або жерцем. Саме тому батьки намагалися дати своїм дітям найкращу освіту.
Війни між містами та об’єднання Месопотамії
1. Війни між шумерськими містами. Згодом міста виникли не лише в Шумері, а й на півночі Месопотамії, населеної племенами семітів. Мешканці семітських міст багато чому навчилися в сусідів, зокрема — запозичили в них клинопис. Вони вшановували тих самих богів, що й шумери, щоправда, називали їх інакше, адже й розмовляли іншою мовою.
Між месопотамськими державами часто спалахували війни, під час яких царі намагалися захопити у сусідів землю, рабів та інші багатства. Успішною війну вважали, якщо переможене місто визнавало над собою владу переможця і погоджувалося сплачувати данину. Однак зазвичай тривало це недовго, мешканці підкорених міст повставали і відновлювали самостійність. А іноді загарбники і завойовані мінялися місцями. Проте після кожної війни залишалися сотні й тисячі загиблих, сплюндровані поля, занедбані канали і дамби.