Причому імперію, неабияк покусану Третім Рейхом. Ну, у Японії землі хоч відвоювали і отримали те, що захопили самураї і Курильську гряду з південним Сахаліном. Це все-таки велика перемога, але не більше.
А значну частину території СРСР все ще окуповано Третім Рейхом. Та ще й доводиться платити репарації! А це серйозно! І просвіту чесно не видно.
Починати війну-реванш це самогубство. І зрозуміло, що таке не пройде. Третій Рейх набагато сильніший і за кількістю і якістю військ. І поки Гітлер милостиво погодився зменшити розміри данини, на найближчих рік - з огляду на скрутне становище СРСР.
Сталін-Путін зателефонував Вознесенському. Виконувач обов'язків Голови Ради Народних комісарів підняв слухавку.
Вождь розмовляв, а дівчата його масажували руками. А третя, що легше почала ходити по спині босими ніжками.
Сталін-Путін запитав Вознесенського:
- Як справи в економіці!
Прем'єр-міністр та академік, найталановитіший сталінський нарком відповів:
- Зима важка товаришу Сталіну, але ми розраховуємо її пережити!
Вождь кивнув і відзначив:
- Протягом трьох років, ми маємо бути готові до реваншу за поразку!
Вознесенський не надто впевнено відповів:
- Та Бог великий, хоч якось відновиться! Країна у нас виснажена! І сили явно не ті!
Сталін-Путін запитав:
- Міг-15 піде у серію?
Вознесенський упевнено відповів:
- Цей винищувач цілком готовий до серійного виробництва! Нам потрібна передова реактивна авіація, і ми її отримаємо!
Вождь згідно кивнув:
- Цей літак зменшить перевагу Люфтваффе у повітрі! Я думаю, ми не дозволимо себе у небі безкарно бити!
Вознесенський зазначив:
- Німецькі літаки все ще перевершують наші і у швидкості, і в озброєнні. А проти дисколетів і зовсім не знайти протиотрути. Так що поки що, ми не досягли навіть паритету!
Сталін-Путін згідно кивнув:
- Я поки що і не прагну воювати! Втомився від війни смертельно. І хочеться насолодитися почуттям світу!
Вознесенський із цим погодився:
- Війна моторошно вимотує товариш Сталін! Звичайно ж світ набагато кращий!
Сталін-Путін проревів:
- Ми за мир за дружбу,
За усмішки світу, за щирість зустрічей!
Виконувач обов'язків прем'єр-міністра логічно зауважив:
- Ворог все ще оточує Москву та Ленінград, контролює територію на якій до війни жило більше половини населення СРСР. Нам починати війну, коли Москви майже оточена, а кордон проходить по Ульяновську, і до Уфу, і включаючи частину Середньої Азії ніяк не можна. Нас просто доб'ють найбільший!
Сталін-Путін зі смішком помітив:
- Напевно доб'ють, але ми їм не піддамося! Як танк Т-54?
Вознесенський гордо відповів:
- Ця машина в серії, і її випуск наростає. Хоча він і поступається німецьким пірамідальним танкам, проте машина непогана, і випереджає колишні розробки. Дуже навіть можу відзначити ця машина була б хороша, якби раніше. Зараз вона проти німців пасує!
Сталін-Путін прогарчав:
- Нам слід перевершити ворога!
Виконувач обов'язків прем'єра із цим погодився:
- Та треба Сталін! Ми робимо все можливе та неможливе!
Як приємно, коли по тобі ходить босими, точеними ніжками гарна дівчина. І вождь усіх часів і народів від цього млів.
Як чудово...
Сталін-Путін заявив:
- Танк Т-54 - це лише початковий етап. Потім ми зробимо машини в тисячу разів крутішими! І це буде наш реванш.