Офелія спостерігає за світлом крізь крихітне віконце у кришці, доки воно не зникає. Або вона.
ЕПІЛОГ
Крапання відчувається як постукування пальцем по чолу Офелії. Вказівний палець відтворює нерівний і невідомий ритм на її шкірі. У своєму туманному стані вона уявляє Ітана, який нерухомо схилився над нею, перевіряючи датчик на її лобі.
Лише коли краплі скочуються до її шиї, холод просочується в її свідомість. Вона задихається від крижаної води, що рухається на рівні її плеча.
Її очі повільно відкриваються, повіки спочатку важкі. Але вона проходила через це раніше. Дихай, повільніше. Зачекай. Просто зачекай.
Вона прокинулася. Вона… десь. Або вона так довго спала, що енергія резервуара закінчилася і він автоматично розбудив її.
Офелія нічого не бачить у вікно; там туман, як і раніше.
Її знову охоплює паніка. Невже вона справді думала, що це повідомлення її матері спрацює?
Її дихання починає прискорюватися, видихаючи конденсат, який час від часу переривається стукотом її зубів.
У будь-якому випадку вона не може залишатися тут. Незалежно від того, чи відсуне вона кришку, щоб виявити, що вони дрейфують або потрапили в пастку десь у таємній лабораторії Піннакле, сховані, це не змінить нічого. Новий день, нова криза.
Вона може зрозуміти це, якщо буде потрібно. І їй потрібно знайти Ітана та інших.
Спокійний осередок рішучості та твердості, що накопичується в її грудях, настільки змінився, що їй потрібна мить, аби зрозуміти, що паралізуючий страх наздожене її, перш ніж усвідомити, що він не прийде. Здається, їй є що сказати про те, як пережити низку неймовірно жахливих подій. Це випробовує твої межі і змінює твої кордони. Що ще може зрівнятися з протистоянням з батьком і життям, щоб розповісти про це?
Можливо, володіння єдиним відомим позаземним розумом.
Так. Це теж підійде.
Вона вириває руку з боку, навпомацки шукаючи аварійне розблокування.
За вікном рухаються тіні. Офелія мовчить. Хтось там є.
Два постукування по зовнішній сторони кришки. «Ітан?» Голос Офелії звучить грубо від довгого невикористання.
Вона напружується для екстреного випуску. Якщо це Ітан, чому він не випускає її? Корабель пошкоджений? Її бак?
Туман у вікні відступає, згортаючись по краях, а танк нагрівається навколо неї.
Тінь відсувається, і на її місці тепер інша. Цього разу Офелія бачить достатньо, щоб розпізнати, хто на неї дивиться.
Її мама. За винятком того, що вона молодший за Офелію. Вона не пам’ятає, щоб бачила її такою. Темні очі, каштанове волосся, коротко підстрижене, зі смачними світлими пасмами, що обрамляють її обличчя.
Офелія штовхається назад у танк, але подітися нікуди. Ісусе. Холодний сон не спрацював; вони все ще змушують її бачити видіння.
Рот її матері рухається швидко, несамовито, але Офелія нічого не чує через приплив крові у вухах.
Що дивно. Раніше Офелія все чула в своїй голові.
Її мати сповільнює мову, і цього разу Офелія може читати її по губах. Усе гаразд, Фел. Все добре. Ти в порядку.
Усвідомлення наступає повільно. Це не її мати і навіть не її галюцинація — ніхто з них не потрудився б її заспокоїти. Або називати її «виродженням красивого імені».
Ця жінка Дульсі. Її молодша сестра, тепер старша, ніж вона була, коли Офелія бачила її востаннє, на п’ять, може, сім років… принаймні.
«Дульсі?» — недовірливо запитує вона.
Дульсі посміхається Офелії, і тепер Офелія не знає, як вона взагалі побачила свою матір замість неї. «Чорт, у тебе проблеми», — каже Дульсі. «Ви надіслали це повідомлення Джасінді, і все вибухнуло. Вона оприлюднила це, і рада забрала дядька Дарвіна та маму».
Офелія хитає головою, не звертаючи уваги на скрегіт і хлюп біогелю. «Дульсі, ми заражені…»
«Дай нам секундочку», — повільно каже Дульсі, обережно вимовляючи. «Ти зараз у порядку, але ми ще не зовсім готові до тебе тут».
«Ітан? Кейт? Суреш…»
Дульсі киває. «Це зайняло більше часу, ніж ми думали», — каже вона. «Одинадцять років. Холодний сон зробив більшу частину роботи, але вченим потрібен був час, щоб з’ясувати, як очистити залишки…
«Ми тут», — втручається новий голос. Ітан визирає з протилежного краю вікна, піднявши руку на знак вітання.
Полегшення пронизує її.
І Офелія впевнена, що під час цього процесу Піннакле з’ясувала, як заробити гроші на їхній ситуації, Лірії 393-C, Вежах або на всіх трьох одразу, але це добре.
Вона впорається з цим по-своєму, як тільки вийде звідси. Більше не можна втікати від того, щоб бути Брей. Їм це може не подобатися, але їй це не подобалося з самого початку — можливо, тепер їхня черга відчувати дискомфорт.