Не послухалась Іванна напучень митрополита, який вчив безвладно скорятися злу, сковував її волю і прагнення до кращого життя. Вона на власні очі бачила, як у роки варварської навали фашистів з благословення церковників-націоналістів бандерівські бандити жорстоко знущалися над невинними людьми, як есесівці, на пряжках поясів яких були виштампувані слова «З нами бог!», прирікали на загибель старих і малих, стріляли у беззахисних впритул, у потилицю. Десятки тисяч мирних жителів тільки у Львові винищили вони за тридцять сім місяців фашистської окупації.
Побачивши зраду людей, у яких вона раніше вірила, Іванна поспішає на допомогу борцям за свободу, рятує з табору смерті військовополонених, зближується з радянськими підпільниками.
Єзуїти, підступно виманивши Іванну з підпілля, присудили її до смертної кари. І коли есесівець накинув дівчині на шию зашморг/вона рішуче зірвала з себе натільний хрест і шпурнула його геть, звільнившись раз і назавжди від релігійних пут.
Володимир Бєляєв створив великий цикл памфлетів «Слуги фашизму і реакції», на конкретних прикладах переконливо показавши антинародну суть буржуазних українських націоналістів та уніатських церковників, які благословляли їх. Нині вони влаштували собі кубло у західних країнах, де їм платять за зрадництво, за будь-яку антирадянську акцію, будь-який виступ проти комунізму. Памфлет «Загадка Вулецьких горбів», спрямований проти націоналістичних терористів та запроданців, що подвизалися на шпигунській службі у гітлерівців, розриває історію зникнення великої групи львівської інтелігенції у перший рік фашистської окупації.
Вивченням цієї трагедії Володимир Бєляєв почав займатися дуже давно, ще наприкінці війни, коли працював у Надзвичайній комісії по розслідуванню німецько-фашистських звірств на Львівщині. Саме тоді й пізнав він у всій глибині практику нечуваного терору націоналістів-головорізів, підбурюваних на нові грабежі і вбивства двома фюрерами — українським поповичем Степаном Бандерою і гітлерівським розвідником Теодором Оберлендером. Уже тоді були знайдені документи, які доводили, що гітлерівці здійснили своє злодіяння над львівськими вченими з благословення уніатського митрополита Андрія Шептицького за «чорними списками», заздалегідь складеними для вбивць організацією українських націоналістів.
Однак хто саме був безпосереднім виконавцем цього масового вбивства, тривалий час лишалося невідомим. Тільки через двадцять років після війни письменникові вдалося розкрити таємницю загибелі великої групи визначних наукових працівників Львова, встановити імена катів, що вчинили нечуване звірство. Як виявилося, це були гауптштурмфюрер СС Ганс Крюгер і «науковий спеціаліст» абверу професор Теодор Оберлендер, один із командирів націоналістичного батальйону «Нахтігаль», карателі якого і скоїли кривавий злочин у Вулецьких горбах.
Організатори вбивства львівських учених лишилися живі. А втім, західна церква й досі своїми проповідями про християнське всепрощення, по суті, захищає від суду історії явних злочинців, прикриває їхні криваві злочини. Памфлет Бєляєва закликає не просто пам'ятати про цю жахливу трагедію, а й зробити все можливе, щоб такі лиходійства ніколи більше не повторилися на нашій землі.
У своїх публіцистичних творах Володимир Бєляєв переконливо розвінчує підступи націоналістів-клерикалів, що осіли у Канаді, Нью-Йорку, Мюнхені. Це вони з усіх сил намагаються відродити запеклого ворога українського народу — уніатську церкву. Особливо затято обстоює цю безглузду ідею колишній колабораціоніст Йосип Сліпий. Трудящі Львова і навколишніх сіл добре пам'ятають його криваве співробітництво з гестапо та абвером гітлерівської Німеччини.