126
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
чоботаря не навідуй,
ні зброяра-списотеслю,
якщо сам собі ти зарадиш,
спис із держалом поганим
чи чоботи кепсько пошиті
мороки тобі завдадуть[75].
127
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
вчинки паскудні
паскудними й зви,
пощади не дай ворогам.
128
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
ніколи поганому
ти не радій,
шукай лиш добра.
129
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
вгору очей
в бою не підводь, —
заклякне заклятий
чужинськими чарами
навіть хоробрий.
130
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
як з жінкою гарною хочеш
розмову ти мати приємну
і втіху отримати з нею,
ласкаво до неї звертайся
і слово тримай непохитно;
добро не набридне людині.
131
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
витримку май,
та не будь нерішучим;
з хмільним будь обачним
й з чужою дружиною,
по-третє, затям,
з крадіями не знайся.
132
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
кпити й сміятися
з гостя здалеку
ніколи не варто.
133
Часто не знають
на посиденьках,
хто завітав;
муж ніби і добрий,
але не без вади,
стане в пригоді й поганий.
134
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
над сивим співцем
не смійся ніколи,
благо нерідко у слові старого;
часто із торби старої
слово розумне дістанеш,
з тої, що висить з міхами,
шкурами вкрита,
з ґляґами поруч.
135
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
на гостя не гримай,
геть не жени,
поможи йому в скруті.
136
Висадять браму,
як будеш пускати
всіх на подвір'я.
Персні даруй,
інакше добром
тебе не згадають.
137
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
як пива нап'єшся,
земля допоможе,
земля-бо лікує похмілля;
вогонь — від хвороби,
а дуб — від закрепу,
від зурочень — колосся,
а жито — від грижі, —
назване тут допоможе, —
а від укусів — верес,
а руни — від лиха,
землиця ж вологу поглине.