Выбрать главу
126 Поради такі, Лоддфафніре, ти нині отримай, — як добре затямиш, стане в пригоді почуте: чоботаря не навідуй, ні зброяра-списотеслю, якщо сам собі ти зарадиш, спис із держалом поганим чи чоботи кепсько пошиті мороки тобі завдадуть[75].
127 Поради такі, Лоддфафніре, ти нині отримай, — як добре затямиш, стане в пригоді почуте: вчинки паскудні паскудними й зви, пощади не дай ворогам.
128 Поради такі, Лоддфафніре, ти нині отримай, — як добре затямиш, стане в пригоді почуте: ніколи поганому ти не радій, шукай лиш добра.
129 Поради такі, Лоддфафніре, ти нині отримай, — як добре затямиш, стане в пригоді почуте: вгору очей в бою не підводь, — заклякне заклятий чужинськими чарами навіть хоробрий.
130 Поради такі, Лоддфафніре, ти нині отримай, — як добре затямиш, стане в пригоді почуте: як з жінкою гарною хочеш розмову ти мати приємну і втіху отримати з нею, ласкаво до неї звертайся і слово тримай непохитно; добро не набридне людині.
131 Поради такі, Лоддфафніре, ти нині отримай, — як добре затямиш, стане в пригоді почуте: витримку май, та не будь нерішучим; з хмільним будь обачним й з чужою дружиною, по-третє, затям, з крадіями не знайся.
132 Поради такі, Лоддфафніре, ти нині отримай, — як добре затямиш, стане в пригоді почуте: кпити й сміятися з гостя здалеку ніколи не варто.
133 Часто не знають на посиденьках, хто завітав; муж ніби і добрий, але не без вади, стане в пригоді й поганий.
134 Поради такі, Лоддфафніре, ти нині отримай, — як добре затямиш, стане в пригоді почуте: над сивим співцем не смійся ніколи, благо нерідко у слові старого; часто із торби старої слово розумне дістанеш, з тої, що висить з міхами, шкурами вкрита, з ґляґами поруч.
135 Поради такі, Лоддфафніре, ти нині отримай, — як добре затямиш, стане в пригоді почуте: на гостя не гримай, геть не жени, поможи йому в скруті.
136 Висадять браму, як будеш пускати всіх на подвір'я. Персні даруй, інакше добром тебе не згадають.
137 Поради такі, Лоддфафніре, ти нині отримай, — як добре затямиш, стане в пригоді почуте: як пива нап'єшся, земля допоможе, земля-бо лікує похмілля; вогонь — від хвороби, а дуб — від закрепу, від зурочень — колосся, а жито — від грижі, — назване тут допоможе, — а від укусів — верес, а руни — від лиха, землиця ж вологу поглине.

V

138 Знаю, висів я на вітрі холоднім аж дев'ять ночей, списом пробитий Одіну в дар, сам собі в жертву, в гіллі того древа, чиє коріння сягає глибин, людям незнаних[76].
139 Ніхто не живив мя, ніхто не поїв, дивився додолу, руни підняв я, із криком підняв їх, аж потім упав я.
140 Дев'ять чарівних пісень спізнав я від Бьольторна сина, Бестли[77] батька, випив я чарку віщого меду, зілля з Одрериру.
141 Отримав плоди я мудрости тої, мов жито, ростив їх, словом від слова мову творив, ділом від діла справу вершив.
142 Руни знайдеш і знаки премудрі, знаки великої сили, знаки великої моці, викарбував їх чаклун а боги їх створили, а Хрофт[78] крясив кров'ю[79].
143 Одін у асів, Даїн — у альвів, і Двалін у дверґів, Асвід у йотунів, сам я створив їх[80].
144 Зможеш їх різати? Зможеш тлумачити? Зможеш офарбити? Зможеш ужити? Зможеш спитати? Зможеш ти жертву принести? Зможеш роздати? Зможеш ти требу покласти?
145 Богів краще геть не питати, ніж класти їм треби без міри, дарунок відплатою цінний; краще вже ніц не роздати, ніж забагато колоти. Так Тунд[81] накреслив усіх смертних долю, там він вознісся, коли повернувся[82].

VI

146 Пісню я знаю, незнану і жінці вождя, і роду людей. Як буде потреба, вона допоможе від горя й печалі, у справах важких.
147 Знаю я інше закляття, людям корисне, що хочуть хвороби зціляти.
148 Знаю і третє: як матиму сильну потребу себе захистити у битві, леза ворожі я так зачаклую, що стане та зброя нікчемна.
149 Знаю четверте: як мені путами члонки зав'яжуть, так заспіваю, що вільним зроблюся, звільнять кайдани ноги і руки.
вернуться

75

Ця строфа має на увазі часи, коли промисли ще не повністю виокремилися, і майстерному чоловікові краще було покладатися на власний хист, ніж на чужий.

вернуться

76

В оригіналі ця строфа має дев'ять, а не десять рядків. У ній ідеться про те, як Одін повісився на Світовому Древі, прохромивши себе списом, щоб через стан смерти/екстазу отримати священні знання — руни. Подібні ініціації широко поширені в шаманській традиції.

вернуться

77

Бестла — матір Одіна.

вернуться

78

Хрофт — Одін.

вернуться

79

Руни треба було не лише самотужки вирізати, але й офарбити кров'ю.

вернуться

80

У цій строфі наводяться назви чарівних народів скандинавської міфологи та їхні вожді чи, можливо, знавці рун.

вернуться

81

Тунд — Одін.

вернуться

82

Там він вознісся, // коли повернувся — на перший погляд це досить однозначна рима до вознесіння Христа по його смерти, але цей мотив міг розвинутися і паралельно, враховуючи певні універсальні принципи і сюжети, що раз у раз відтворюються у різних міфологічних традиціях (докладніше, наприклад, у Джозефа Кемпбела).