Старша Едда. Епос

48
Що із асами?
Що із альвами[34]?
Гримить Йотунхейм,
аси на тінґу[35],
дверґи стогнуть
у дверях камінних,
на горнім шляху.
Чи знаю достатньо?

49
Гарчить гучно Ґарм
на Ґніпахеллі,
пута порвуться,
Жадібний рине.
Погляд мій мудрий
бачить далеко,
долю побідами
сильних я знаю.

50
Хрюм йде зі сходу,
щит в нього з липи,
Йормунґанд[36] обернувся
у гніві великім.
Змій б'є у хвилі,
клекоче орел,
рве мертвих Нідфоль,
Наґльфар[37] пливе.

51
Човен зі сходу
рушить з Муспелля[38],
в човні його люди,
а Локі стерновий.
Велети рушать
з Жадібним разом,
з ними і брат
Бюлейста їде.

52
Сурт[39] їде з півдня
з губителем листя[40],
сяють мечі
на сонці богів,
гори зіткнулися,
відьми пощезли,
до Хель люд рушає,
тріснуло небо.

53
Прийшло до Хлін[41]
ще одне горе,
Одін став
з вовком на герць,
а вбивця Белі[42]
б'ється із Суртом;
мертвим впаде
відрада Фріґґ[43].

54
Гарчить гучно Ґарм
на Ґніпахеллі,
пута порвуться,
Жадібний рине.
Погляд мій мудрий
бачить далеко,
долю побідами
сильних я знаю.

55
Прийшов тут могутній
син Батька Побід[44],
Відар, на битву
зі звіром-стерв'ятником.
Бив сина Хведрунґа[45],
в серце йому
меча вгородив,
так мстив за батька.

56
Прийшов тут прекрасний
Хлодун нащадок[46],
йде Одіна син
на битву зі змієм,
люто вбиває
Мідґарда сторож,
будуть всі люди
кров'ю спливати;
зробив дев'ять кроків
моцний син Фьорґун,
убив його змій,
та ганьби він не звідав.

57
Сонце зчорніло,
земля кане в море,
зникають із неба
яснії зорі.
Гейзер парує,
пломінь нуртує,
жар завирує
аж до небес.

58
Гарчить гучно Ґарм
на Ґніпахеллі,
пута порвуться,
Жадібний рине.
Погляд мій мудрий
бачить далеко,
долю побідами
сильних я знаю.

59
Бачить вона:
здіймається з моря
знову земля,
рясно зелена.
Падають води,
злітає орел,
над гребнями хвиль
рибу шукає.

60
Зустрілися аси
на Ідавеллі,
згадали про модне
древо землі[47],
згадали вони
величні діла,
згадали і Фімбульта[48]
руни прадавні.