101
Ближче до ранку
я знову прийшов,
вартові вже поснули;
сіру я суку знайшов
замість пригожої діви,
до ложа прив'язану.
102
Діва вродлива часами,
як викрити зможеш її,
підлості має на думці.
Звідав я це,
коли намагався
звабити жінку на втіху;
отримав ганьбу
від мудрої діви,
а втіхи знайшов я замало.
III
103
Будь вдома веселий
й з гостями привітний,
і глузд бережи,
май пам'ять і мовистим будь,
як хочеш прозватись премудрим,
добра тим дістанеш;
йолопом зветься,
хто мало що може сказати,
то доля немудрих.
104
У давнього йотуна був я,
назад повернувся:
мало дістав би мовчанням;
слів я чимало
промовив і став переможцем
у Суттунґа залах.
105
Ґуннльод мене частувала
на золотому престолі,
підносила меду;
кепсько віддячив
я згодом за це,
за чемні вітання,
за щиру любов.
106
Раті[71] пащека
з волі моєї
гризла каміння,
знизу й згори
йотунів стіни постали
мені на погибель.
107
Добрий дарунок діставши,
потішився вельми,
як мудрий зуміє,
бо Одрерір[72]
нині забрав
до давнього князя.
108
Зміг би навряд чи
полишити я
йотунів дім,
якби не Ґуннльод,
жінка пригожа,
яку обіймав я.
109
Наступного дня
рушили хрімтурси[73]
спитати Високого
в чертогу Високого.
Чи Бьольверк, питали,
додому вернувся,
чи Суттунґ його погубив?
110
Заприсягнувся Одін
на персні священнім[74];
чи можна йому довіряти?
Суттунґа зрадив,
викравши зілля,
плакала Ґуннльод.
IV
111
Чари промовлю
з чарів престолу
понад Урдбрунні,
зрів я у тиші,
зрів я у мислях,
слухав я мову людей;
руни пізнав я безцінні,
радились там,
в оселі Високого,
в палатах Високого,
так я почув і скажу:
112
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
вночі не підводься,
як тільки за кимсь не слідкуєш,
або перевірити треба,
чи в домі немає чужих.
113
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
відьму на ложі,
ти обійнявши, не спи
й вона тебе хай не голубить.
114
Так вона вчинить,
що стануть нелюбі тобі
тінґи та мова людська;
їсти не схочеш,
ані з людьми спілкуватись,
сповниться смутком твій сон.
115
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
жінку чужу
ради забави
не зваблюй ніколи.
116
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
в гори чи фьорди
як вирушаєш,
їжі надовго візьми.
117
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
людям недобрим
жодні незгоди свої
довіряти не варто,
бо злії люди
добром не відплатять
за щирість твою.
118
Спіткало нещастя,
я бачив, єдного мужа
через облудне слівце
жінки лихої;
брехливий язик
зробив його мертвим.
119
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
знай же, як є в тебе друг,
якому ти віриш,
часто навідуй його,
бо заростають
кущами й травою високою
стежки, якими не ходять.
120
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
добра людина
для довгої бесіди годна,
то поміч тобі у житті.
121
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
дружбу міцну
ніколи в житті
розривати не квапся;
серце скорбота поглине,
як щиро не зможеш
ні з ким розмовляти.
122
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
жодних розмов
вести не варто
з дурком безголовим,
123
бо кепська людина
завжди забуде
відплатити за добре,
а гарна людина
добро пам'ятає,
відплатить пошаною.
124
Людині близькій
можеш довірити
всі думи свої;
це завжди краще,
ніж недомовки;
другові всяке кажи.
125
Поради такі, Лоддфафніре,
ти нині отримай, —
як добре затямиш,
стане в пригоді почуте:
трьох навіть слів пошкодуй
для мужа лихого,
часто на краще уникнути
бійки на стежці вузькій.
вернуться
72
вернуться
74