Стверджено, що совецько-росiйська пропаганда розкинула пiд' юджуючий матерiал iз совецько-росiйських лiтакiв або в якийсь iнший нелегальний cпociб, на тepeнi мicтa та округи i який тубiльне украïнське населения не вiдае а передае з рук у руки. Такi вчинки украïнського населения належить уважати ворожими супроти нiмцiв.
тому наказую слiдуюче
1. Всяку совецько-росiйську пропаганду й пiд'юджуючий матерiал пiд час появления чи знайдення належить негайно оддавати до найближчоï нiмецькоï службовоï станицi, а також до украïнськоï охоронноï полiцiï, або прямо до начальника СС й полiцiï у Вiнницi (Украïнський проспект № 84.)
2. Хто вiдхиляеться вiд цього обов'язку доставления i задержуе пропагандистський матерiал при coбi, або передае дальше з рук у руки, або розширюе усно дальше чи сам нищить — буде покараний смертю.
3. Хто знае про це, де такий матерiал знайдено i його не вiддано, або сховано, i про це не повiдомлено, буде piвно ж покараний смертю.
4. Хто совецько-росiйський пiд'юджуючий матерiал, або нелегальнi совецько-росiйськi часописи не видае i дальше поширюе, буде покараний смертю.
5. Хто знае про подiбне виробництво i рiвночасно негайно не повiдомить нiмецьку службову станицю буде зараз же покараний смертю.
6. Хто знае про нелегальну друкарню i замовчуе перед нiмецькими службовими станицями, буде покараний смертю.
ЗАКЛИК
Справа повідомлення про ворожих агентів і саботажників
УКРАÏНЦI!
Затирання шкід більшовицької руїнної господарки та мирна відбудова краю — це найважливіша ціль всіх німецьких урядових установ.
Побитий і приречений на повну загладу ворог намагається ще принагідно через своїх агентів, группи саботажників й терористичні банди заколочувати мирну працю при відбудові.
Українське населення помагало вже дотепер багато, та вказало й видало таких шкідників німецьким урядовим установам.
У майбутньому за це співдіяння при унишкідливлюванні саботажників даватимуть нагороди.
За повідомлення, що доведуть до арештування садунів, партизан та інших саботажників відтепер будуть виплачувати.
ПРЕМІЇ ДО 1000 КАРБОВАНЦІВ.
На бажання премії вцілості, або частинно може бути замінена на товари до життєвих потреб.
Кожен може рахувати, що його ім'я затримають у найпевнішій таємниці. Повідомлення приймає військова станція.
Четверг 19 лютого 1942 р.
ОГОЛОШЕННЯ
За ворожі державні вчинки, порушення робочого спокою та спроби щодо господарчого саботажу були сьогодні
РОЗСТРІЛЯНІ:
Антон Бабій, Максим Подлумлін, Пилип Проценко, Олекса Тогоренко
Всі із Комарова. Всі розстріляні належали раніш до комуністичної партії та до НКВД, брали провідну участь у висилці українців на Сибір.
Після приходу німецьких військ вони значно заважали відбудівничій роботі німецьких та українських установ.
Москва. 20 мая 1945 года.
I. АВТОБИОГРАФИЧЕСКИЕ ДАННЫЕ
Я родился 30-го апреля 1897 года дер. Оберхахинг близ Мюнхена, в семье крестьянина и содержателя небольшого ресторана Ганса Раттенхубера. Девичья фамилия матери — Анна Коглер. Окончил 4 класса народной школы и 8 классов средней школы в Мюнхене, куда мои родители переехали в 1907 г.
3 апреля 1916 года меня призвали в армию, а в сентябре этого же года, после обучения в Пассау на Дунае, я прибыл на фронт.
В 1917 году я был младшим командиром на курсах прапорщиков, а потом, после нескольких месяцев повторного пребывания на фронте, был направлен весной 1918 года на курсы лейтенантов.
В октябре 1918 года мне было присвоено звание «лейтенант».
В сентября 1916 года до середины мая 1917 года я участвовал в боях против Румынии в Карпатах и Галиции, с мая 1917 года и до конца войны — на западном фронте, против Франции, Англии и американцев.
В январе 1919 года я возвратился домой. Сначала поступил учиться в Высшую Коммерческую школу в Мюнхене, затем, проучившись один год, перешел на работу в качестве волонтера в Немецкий банк в Мюнхене.
Так как перспективы карьеры на этой должности были очень незавидные, я поступил в сентябре этого же года на службу в полицию земли Бавария. До 1922 года я служил в городе Бейрот, а затем, в этом же году, был переведен в Мюнхен.