А перед будинком культури «Сучасник» прогулюється Махно. З ним можна сфотографуватись. Він приземкуватий, в зеленому мундирі й папасі та з довгим шрамом на щоці. Ніби все відповідає, але у цього Батька трохи завелике пузо. Мундир, тісно застібнутий під шиєю, підкреслює подвійне підборіддя. Опасистий Махно щомиті намагається вхопити до танцю котрусь із дівчат, що проходять повз нього. Але жінкам він не цікавий. З ним фотографуються чоловіки. Старші, в чорних кашкетах, і молодші, в адідасівських костюмах. Махно не відмовляє нікому.
Бібліографія
Аршинов П. История махновского движения (1918—1921) — Запорожье, 1995.
Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. — K., 1993.
Большая российская энциклопедия. — M., 2005.
Большая советская энциклопедия. — M., 1969—1978.
Волковинський Володимир. Нестор Махно: легенда і реальність. — K., 1994.
Голованов В. Tачанки с Юга. Художественное исследование махновского движения. — Запорожье, 1997.
Данилов В., Шанин Т. Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918—1921. Документы и материалы. — M., 2006.
Касименко A. K. История Украинской ССР. — K., 1965.
Ковтонюк Борис. Легенди Дібрівського лісу. — Дніпропетровськ, 2003.
Кушніренко Іван, Жилінський Володимир. Гоп, куме, не журись... — Запоріжжя, 2008.
Кушніренко Іван, Жилінський Володимир. Нестор Махно і «Союз бідних хліборобів». — Запоріжжя, 2010.
Кушніренко Іван, Жилінський Володимир. Гуляй-Поле. Сторінки з історії міста Запорізької області. — Запоріжжя, 2007.
Кушніренко Іван, Жилінський Володимир. Нестор Махно і повстанці. — Запоріжжя, 2009.
Махно Нестор. Азбука анархиста. — M., 2005.
Нартов В. Найвидатніші гетьмани та кошові отамани України. — Харків, 2007.
Нестор Иванович Махно. Воспоминания, материалы и документы, ред. Владислав Верстюк. — K., 1991.
Полтавець Сергій. Діти Дикого Поля. — Слов’янськ, 2008.
Савченко Віктор. Махно. — Харків, 2008.
Скирда Александр. Нестор Махно. Казак свободы (1888—1934). — Париж, 2001.
Цветков В. Генерал-лейтенант А.К.Шкуро // Белое движение. Исторические портреты. — M, 2003.
Чоп Володимир, Лиман Ігор. Вольний Бердянськ: місто в період анархістського соціального експерименту (1918—1921 роки). — Запоріжжя, 2007.
Яланський Віктор, Верьовка Лариса. Нестор і Галина. Розповідають фотокартки. — K. — Гуляйполе, 1999.
Avrich Paul, Anarchist Portraits. — Princeton, 1990.
Babel Izaak, Dziennik 1920, Opowiadania, Zmierzch, przeł. Jerzy Pomianowski. — Warszawa 2000.
Bakunin Michał, Anarchistyczne programy, [b. tłum]. — Poznań 2005.
Bazylow Ludwik, Historia Rosji, tekst obejmujący lata 1917—1991 napisał Paweł Wieczorkiewicz. — Wrocław 2005.
Bierdiajew Mikołaj. Rosyjska idea, przeł. JC. — S.W, Warszawa 1999.
Chojnowski Andrzej, Bruski Jan Jacek. Ukraina — Warszawa, 2006.
Dąbrowski Ryszard. Likwidator na Ukrainie 1920. — Białystok 2008.
Gierasimienko K. W. Machno: jedna z prawd, przeł. Lech „Lele” Przychodzki. — Lublin-Mielec, 2003.
Górski Rafał, red., Anarchosyndykalizm. Strajki, powstania, rewolucje 1892—1990. Wybór tekstów, tłum. Iwo Czyż et al. — Poznań-Kraków, 2006.
Grekow B.D, Bachruszin S.W, Lebiediew W. J. Historia Związku Socjalistycznych Republik Radzieckich, t. 1, przeł. Tadeusz Różycki. — Warszawa, 1954.
Hrycak Jarosław, Historia Ukrainy 1772—1999. Narodziny nowoczesnego narodu. — Lublin, 2000.
Jasienica Paweł. Rozważania o wojnie domowej. — Warszawa, 1978.
Kamiński Stefan. Lata walk i zamętu na Ukrainie 1917—1921. — Warszawa, 1990.
Kowalczyk Andrzej S. Pan Petlura? — Warszawa, 1998.
Kropotkin Piotr. Pomoc wzajemna jako czynnik rozwoju, red. Wojciech Goslar et al., przedm. George Woodcock. — Poznań, 2006.
Kropotkin Piotr. Zdobycie chleba, przeł. Paweł Zaorski. — Lwów, 1904.
Marples David R. Historia ZSRR. Od rewolucji do rozpadu, przeł. Irena Scharoch. — Wrocław, 2006.
Orwell George. Na dnie w Paryżu i w Londynie, przeł. Bartłomiej Zborski. — Warszawa, 2004.
Pipes Richard. Rewolucja rosyjska, przeł. Tadeusz Szafar. — Warszawa, 1994.
Pipes Richard. Rosja bolszewików, przeł. Władysław Jeżewski. — Warszawa, 2005.
Rylski Eustachy. Stankiewicz; Powrót. — Warszawa, 1984.
Serczyk Władysław A. Historia Ukrainy. — Wrocław, 2001.
Tołstoj Aleksy. Droga przez mękę, przeł. Władysław Broniewski. — Warszawa, 1971.
Trocki Lew, Moje życie. Próba autobiografii, przeł. Jan Barski, Stanisław Łukomski. — Warszawa, 1990.
Wierzchoś Dariusz, Maria Nikiforowna — władczyni stepu,