Думки невеселі.
Їхати йому ще довго,
Голову схиляє.
До товариша гнідого
Хлопець промовляє.
Ти поквапся, мій соколе,
Мій надійний друже.
Чом ти дивишся додолу,
Наче занедужав?
Хмари в небі чорні-чорні.
Грім, я чую, гримнув.
Зволікати ні до чого,
То ж лети нестримно.
Приспів:
Шпори не потрібні
Конику гнідому.
Шлях йому відомий,
Він біжить додому!
Шпори не потрібні
Конику гнідому.
Не тримай вуздою,
Він біжить додому!
Жваво коник піде риссю,
Вірний у поході.
Гей, козаче, не журися.
Не сумуй, та й годі.
Там за пагорбом, за лісом
Жде тебе родина.
То ж тримай міцніше списа
У лиху годину.
Шабле-сестронько на боці,
Дай звитягу в герці.
Хай щастить на кожнім кроці,
Ще й кохання в серці!
Рознеси по цілім світі
Славоньку козачу.
Твій гніденький, наче вітер,
Вільно полем скаче.
2021 р.
Кінноспортивне свято у селищі Дібрівка Миргородського району.
Люблю приїхати у Київ
Люблю приїхати у Київ восени,
Побачити його сумні алеї,
Жовтаве листя. Знову дощ рясний,
І хмари, хмари, хмари над землею.
А взимку він красивий у снігу,
Якщо іти, вдивляючись у Київ.
Не поспіхом іти, не на бігу,
А роздивлятись тихо і спокійно.
Люблю приїхати у Київ навесні.
Щоб просто походить, а зовсім не у справах.
Весняний перший грім нагадує мені,
Що квітень вже минув, і ось приходить травень.
А влітку він, звичайно ж, чарівний,
Коли буяє зеленню каштанів,
Коли вітрами синіми бринить
Та жовті фарби кидає востаннє.
Приїду я у Київ будь-коли
Та подивлюсь Славутичу у хвилі.
Цю течію змінити не змогли
Ні люди, ні роки, та й я безсилий.
2018 р.
Свято Івана Купала у Миргороді
Шосте липня. Теплий вечір.
Не казав би, як не бачив.
Чудернацькі таки речі
Тут трапляються, одначе.
В ніч купальську на курортах
Відбуваються дива.
Всюди лізуть «слуги чорта».
Отаке у нас бува.
Лізе «нечисть» із Хорола,
Із усіх його боків.
І Водяник, і русалки.
Це ж традиція років.
Зеленіє хвіст русалки
В очереті під водою,
Зеленіє сам Водяник,
Весь сердитий, з бородою.
Він примушує «русалку»
Танцювати босоніж.
Миргородці вірять змалку
В ці казки, хоч ти їх ріж.
Квіти папороті зараз
Вже не дуже і шукають.
Так, горілочка і пиво,
Де-не-де пісень співають.
А дівчата у таночку
В’яжуть стрічки в марину,
І плетуть собі віночки,
Ніби в сиву старину.
Через вогнище стрибають
Миргородські парубки.
Вранці ж з пляжу повбирають
Ряску, тину та пляшки…
2008 р.
Хорол вночі виглядає цілком загадково і містично…
Я переміг і Час, і Простір.
Після перемоги над простором залишається тільки Тут.
А після перемоги над часом – тільки Зараз.
Річард Бах, «Чайка на ім’я Джонатан Лівінґстон»
Я переміг і Час, і Простір.
І що тепер? Не знаю сам.
Приходжу сам до себе в гості,
Де чорна з білим полоса.
Весь Простір в мене під ногами,
Весь Простір в мене у руках.
Я розраховуюсь з боргами,
Життя – краплина у віках.
У всіх часах є загадковість:
Існує Завтра – майбуття.
Що зранку – зорі світанкові?
А ввечері – кінець життя?
Я пам’ятаю все, що вчора
Було зі мною наяву.
Я уявляю все, що скоро
Зі мною станеться вживу.
Але існує лиш Сьогодні –
Змінить цього не може хист
І, навіть, каверзи погодні –
Кружляє вихор-падолист.
До чого ж філософський галас?
Хоч плач, хоч смійся, хоч молись:
Я Тут існую тільки Зараз,
А не Отам і не Колись.
2019 р.
Сивочолий Маестро
Що замислився ти, сивочолий художник?
Може, ти щось хотів змалювати мені?
Я до тебе звернуся з віршем, якщо можна.
Розповім про картину, що бачив вві сні.
Не сумуй, не журись, сивочолий маестро.
Твоя паличка – пензель, кольори – солов’ї.
І зумієш ти бути диригентом оркестру,
Де співатимуть вільно онуки твої.
Натягни свої струни на чарівній палітрі,
Коли барви – то ріки, полотно – виднокрай.
Розкажи про ставки, про дерева, повітря,
Про веселку у небі, і пісню зіграй.
На широкому тлі, на загальному фоні
Буде сонце удень, будуть зірки вночі.
Від плеча кидай ноти кольорових симфоній.
Ми побачим. Ми вдячні твої глядачі.
Рідне небо Вкраїни велике й просторе.
Відірвись від землі, відірвись хоч на мить.
Твоя сила – Любов і твоя непокора.
То ж злети в височінь, як хотів ти злетіть.
2005 р.
Авторська картина «Звуки літа. Букет 6».
В дизайне обложки использована собственная фотография при обработке с помощью сайта CANVA. В качестве иллюстраций – авторские картины и рисунки, а также собственные фотографии.