— Питання в тому, чи подвійна політика надання переваги дизайну над прикладними характеристиками, а також політика су-персекретності, яка оточує продукти, що ще не вийшли, допомогла Лдо/е, - пригадує Тоні Фейдел. - Загалом, так, але неперевірена потужність - це погано, і саме це сталося в даному випадку.
Якби то не був iPhone 4 від Apple — продукт, який приголомшив усіх, — проблема декількох обірваних телефонних дзвінків не потрапила би в новини. Але цей феномен став відомий як «Антенні ворота» (Antennagate). Проблема досягла апогею на початку липня, коли часопис Consumer Reports («Відгуки споживачів») провів декілька ретельних досліджень і написав, що не може рекомендувати iPhone 4 через проблему з антеною.
Джобс саме був у селищі Кона, що на Гаваях, разом зі своєю родиною, коли виникла ця проблема. Спершу він зайняв оборонну позицію. Арт Левінсон постійно контактував із ним у телефонному режимі, і Джобс наполягав, що вся проблема полягає в тому, що Google і Motorola намагаються йому зашкодити:
— Вони хочуть підірвати репутацію Apple.
Левінсон закликав Стіва проявити трохи смирення.
- Давай подивимося, чи там справді щось не так, - запропонував він.
Коли Арт знову зауважив, що в людей складається враження, начебто Apple зарозуміла, Джобсу це не сподобалося. Це не вписувалося в його чорно-біле, правильно-хибне бачення світу. Apple була компанією, яка стояла на принципі, вважав він. Якщо інші цього не бачили, то це ще не було вагомою причиною для того, щоби Apple прикидалася смиренним.
Наступною реакцією Джобса було образитися. Він сприйняв критику особисто, і це завдавало йому емоційного болю.
- Стів, за своєю суттю, ніколи не робить речей, які вважає відверто неправильними, як то роблять деякі інші чисті прагматики в нашому бізнесі, — сказав Левінсон. — Тож якщо він відчуває, що правий, то буде просто стояти на своєму, замість того щоби сумніватися в собі.
Левінсон просив Стіва, щоби той не впадав у відчай. Але Джобс таки почав депресувати.
— Так пішло воно до бісової матері, воно того не варте, — сказав він Левінсону.
Зрештою, Тім Кук зміг пробудити Стіва з летаргічного сну. Він переказав йому чиїсь слова, начебто Apple перетворювався на новий Microsoft, самовдоволений і зверхній. Уже наступного дня Джобс змінив своє ставлення.
- Давайте розберемося, що це все значить, - сказав він.
Коли дані про скинуті дзвінки надійшли від AT&T {ота з найбільших американських телекомунікаційних компаній. - Прим, пер.), Джобс усвідомив, шо проблема таки існувала, хоча й не настільки страшна, як громадськість її показувала. Тож він прилетів із Гаваїв. Але перед тим, як вилітати, подзвонив деяким людям. Настав час зібрати пару старих, надійних друзів, мудрих людей, які були з ним протягом ранніх днів Macintosh тридцять років тому.
Перший дзвінок був до Реґіса Мак-Кени, гуру піару.
- Я лечу з Гаваїв, шоби розібратися з тією антеною, і хочу витрясти з тебе дещо, - сказав йому Джобс.
Вони погодилися зустрітися о 13.30 наступного дня в залі, де проходили засідання ради директорів, у Купертіно. Наступний дзвінок був до рекламщика Лі Клоу, котрий намагався зникнути зі списку працівників Apple, але Джобсу подобалося мати його неподалік. Його колега Джеймс Вінсент був запрошений також.
Повертаючись із Гаваїв, Джобс також вирішив узяти з собою свого сина Ріда, який на той час навчався в середній школі.
- Я буду на зустрічах протягом двадцяти чотирьох годин, мабуть, два наступні дні, і хочу, щоби ти був на кожній із них, оскільки ти за ці два дні навчишся більше, ніж за два роки в бізнес-школі, — сказав він сину. - Ти будеш у кімнаті з найкращими людьми в світі, які ухвалюватимуть насправді складні рішення, і побачиш, як готують ковбасу.
Джобсу на очі набігли сльози, коли він згадував той випадок.
- Я ладен був би пройти через те все знову заради однієї можливості, щоби мій син побачив мене в роботі, — сказав він. — Він побачив, чим його тато займається.
До них приєдналася Кеті Коттон, незмінна директорка відділу відносин із громадськістю, і сім інших керівників різних відділів компанії. Зустріч тривала все пообіддя.