Выбрать главу

Монахи та учні з храму Харе Крішна приходили у сад, аби приготувати вегетаріанські страви з пахощами кмину, коріандру та куркуми.

- Стів був дуже голодним, коли приходив туди, і відразу напихався їжею, - згадувала Голмс. — Потім він ішов і очищував шлунок. Роками я вважала, що він був хворий на булімію. Було сумно, адже ми дуже старалися, щоб приготувати всю ту їжу, а він навіть не міг нею насолодитися.

Згодом Джобсу став набридати культовий статус лідера Фріц-ленда.

- Можливо, він бачив забагато Роберта у самому собі, — розмірковував Коткі.

I хоч та компанія друзів насамперед мала бути групою тих, хто відмовляється від матеріалізму, однак Фрідленд більше сприймав 11 як бізнес-групу. Його послідовники мали рубати та продавати дрова, робити яблучні соковижималки та дерев’яні печі й іншу комерційну роботу, за яку їм ніхто не платив. Якось Джобс розташувався на ночівлю під столом на кухні і розважався тим, шо спостерігав, як люди приходять і крадуть їжу один одного із загального холодильника. Колективна економіка була не для нього.

— Це ставало надто матеріальним, — пригадував Джобс. - Кожен уважав, шо працює надто багато для ферми Роберта, і один за одним вони йшли геть. Мене нудило від такого.

Багато років по тому, коли Фрідленд став мультимільйонером на продажу міді та золота, працюючи у Ванкувері, Сінгапурі та Монголії, ми зустрілися з ним у Нью-Йорку, шоби пропустити по чарочці. Того вечора я надіслав електронного листа Джобсу і сказав, з ким зустрічатимусь. За годину він зателефонував мені з Каліфорнії і застеріг щодо Фрідленда. Сказав, що коли у Фрідленда були проблеми, бо якась із його шахт начебто працювала з порушеннями норм щодо навколишнього середовища, то він намагався знайти Джобса, щоби той попросив допомоги в Білла Клінтона. Джобс на таке не відреагував.

— Роберт завжди говорив про себе як про духовну людину, але він перетнув межу між харизматичністю та шахрайством, — казав Джобс. — Дуже дивно, коли друг твоєї юності, який займався духовними практиками, перетворюється на шукача золота — як символічно, так і фактично.

Вибування

Джобсу швидко набрид університет. Йому подобалося у Ріді, він лише не любив відвідувати обов’язкові заняття. Він узагалі був здивований, що, незважаючи на ауру гіпі, яка витала над вишем, в університеті були жорсткі правила відбору занять. Коли його якось навідував Возняк, Стів помахав перед ним розкладом:

— Вони змушують мене вчити всі ці предмети.

— Звичайно, це те, що роблять в університетах, - відповів Воз.

Та Джобс відмовлявся відвідувати обов’язкові заняття і натомість ходив на ті, які йому подобалися, як-от танці, де він міг як виявити свої творчі здібності, так і познайомитися з дівчатами.

— Я б ніколи не зміг не ходити на лекції, на які ти повинен ходити. У цьому наша відмінність, - дивувався Возняк.

Також Джобс, як він згодом казав, став почуватися винним за те, що його батьки витрачалися на освіту, яка не здавалася йому цього вартою.

— Всі заощадження моіх батьків витрачалися на моє навчання, — згадував він у своїй відомій промові у Стенфорді. — Я не уявляв, що маю робити в житті, і не уявляв, як навчання в університеті допоможе мені це зрозуміти. Та я витрачав гроші, які мої батьки складали все життя. Тому я вирішив покинути навчання і вірити у те, що все буде добре.

Втім, він не хотів покидати Рід — він лише не хотів платити за навчання і відвідувати лекції, які були нецікавими. Хоч як дивно, у Ріді поставилися до цього з розумінням.

— Він був дуже допитливим юнаком, і це надзвичайно приваблювало, — згадував декан Джек Дудман. — Він заперечував установлені істини і хотів усього дійти сам.

Дудман дозволив Джобсові бути вільним слухачем занять і жити в гуртожитку навіть тоді, коли хлопець перестав платити за навчання.

— Коли я вибув з університету, я міг припинити ходити на заняття, які мене не цікавили, і почати відвідувати ті, які здавалися цікавими, — казав він.

Серед них була каліграфія, яка сподобалася Стіву після того, як хлопець побачив кілька плакатів у студмістечку.

— Я вчив про шрифти serif i sans serif, про відстані між різними літерами і як зробити вдалу типографію. Це було винятково гарно і по-мистецьки вишукано. Жодна наука так не вміє. Я дуже захопився.

Цей приклад зайвий раз показує, що Джобс позиціонував себе як середня ланка між мистецтвом і технологією. В усіх його винаходах технологія перегукуватиметься з чудовим дизайном, елегантністю, людським дотиком і навіть романтикою. Він був попереду всіх, винайшовши зручний інтерфейс для користувачів. І курс із каліграфії у цьому випадку став знаковим.