Ґейтс був так само вражений тим, як Джобс, попри страхітливу схудлість, мав більше енергії, ніж він очікував. Стівен відкрито розповідав про свої проблеми зі здоров’ям і, принаймні у той день, був налаштований оптимістично. Його секвентовані режими прицільного медичного лікування, як Стів сказав Біллу, нагадували «перескакування з одного листка водяної лілії на інший» в намаганні обігнати рак на один крок.
Джобс запитував дещо про освіту, і Ґейтс у загальних рисах описав своє бачення того, як мають виглядати школи майбутнього, де учні дивитимуться лекції та відеоуроки кожен окремо, а класні кімнати використовуватимуть для обговорення й розв’язання проблем. Вони погодилися, що комп’ютери до цього часу на диво мало вплинули на школи — значно менше, ніж на інші сфери суспільної діяльності, як то медіа, медицина та юриспруденція. Для того щоби змінити це, сказав Ґейтс, комп’ютери й мобільні пристрої слід щирще використовувати, щоби давати більш персоналізовані уроки й забезпечувати мотиваційний зворотній зв’язок.
Вони також багато говорили про родинні радості — про те, які вони щасливі, що в них хороші діти, а вони одружені з саме тими жінками, які їм були потрібні.
— Ми сміялися з того, як йому пощастило, що він зустрів Лорін, і вона допомагала йому залишатися наполовину при здоровому глузді, а мені пощастило, що я зустрів Мелінду, яка теж допомогла мені залишатися наполовину при здоровому глузді, — пригадував Ґейтс. — Ми також обговорювали те, наскільки непросто бути одним із наших дітей, і як ми можемо полегшити для них цю їхню долю. Розмова була досить особистою.
У якийсь момент Ів, яка в минулому бувала на кінних скачках із донькою Ґейтса, Дженіфер, зайшла до вітальні з кухні, і Білл запитав її, які види перегонів їй найбільше до душі.
Коли час, що вони провели вдвох, спливав, Ґейтс похвалив Джобса за «дивовижні штуковини», які він створив, і за те, що зміг урятувати Apple у пізніх 1990-х від невігласів, котрі майже знищили компанію. Він навіть пішов на цікаву поступку. Протягом свого кар’єрного шляху ці двоє чоловіків дотримувалися конкуруючих філософій щодо найфундаментальнішого з усіх питань у цифровій індустрії: чи залізяччя повинно бути тісно інтегроване з програмним забезпеченням, чи ця система має бути більш відкритою.
— Я вірив, що відкрита, горизонтальна модель переможе, - сказав Ґейтс. - Але ти довів, що інтегрована, вертикальна модель також може бути чудовою.
Джобс теж відповів зізнанням:
— Твоя модель також спрацювала.
Вони обоє мали рацію. Кожна модель спрацювала в царині персональних комп’ютерів, де Macintosh співіснував із розмаїттям машин, які використовували Windows, і, схоже, це також могло справдитися щодо мобільних пристроїв. Але, згадуючи їхнє обговорення, Ґейтс додав застереження: «Інтегрований підхід добре працює, коли Стів при кермі. Але це не означає, що він зможе перемогти в багатьох раундах у майбутньому». Джобс так само вважав, що мусить додати зауваження щодо Ґейтса, описуючи цю зустріч: «Звісно, ця фрагментована модель спрацювала, але вона не призвела до створення справді чудових продуктів. Вона сприяла створенню паршивих продуктів. І в тому була проблема. Велика проблема. Принаймні, на той час».
У Джобса було багато інших ідей і продуктів, які він сподівався розвинути. Він хотів підірвати індустрію паперових підручників і врятувати спини згорблених учнів, які носили важкі наплічники, створивши електронні текстові навчальні матеріали для iPad. Він також працював із Біллом Еткінсоном, його другом із першої команди проекту Macintosh, над створенням нових цифрових технологій, які працювали на піксельному рівні, щоби люди могли робити прекрасні фотознімки, використовуючи свої iPhone, навіть при поганому освітленні. І він дуже сильно хотів зробити з телевізорами те саме, що вже зробив із комп’ютерами, музичними програвачами і телефонами: зробити їх простими та елегантними.
— Я хотів би створити інтегрований телевізор, абсолютно простий у використанні, - сказав Джобс мені. - Він був би безшовно синхронізований з усіма вашими пристроями та з і Cloud.
Користувачам не довелося би більше вертіти в руках складні пульти управління для І>КО-програвачів і кабельних каналів.
— У них би був найпростіший інтерфейс користувача, який лишень можна собі уявити. Я нарешті розібрався з цим.
Але до липня 2011 року його рак розповсюдився на його кістки та інші органи, і лікарям не вдавалося знайти прицільні препарати, які могли би боротися з ним. Стів терпів болі, погано спав, мав мало енергії й перестав ходити на роботу. Вони з Лорін замовили вітрильне судно для родинного круїзу, який мав відбутися наприкінці місяця, але ті плани були перекреслені. Стів практично не їв твердої їжі та проводив більшу частину часу в своїй спальні, дивлячись телевізор.