Выбрать главу

Ленґ і багато інших колег хотіли, щоби Джобс пішов геть, але Бушнел знайшов компроміс.

— Для мене запах і поведінка не були аргументами, - пояснює Нолан Бушнел. — Так, Стів був не дуже приємною людиною, але чимось він мені подобався. Тому я запропонував йому працювати у нічну зміну. Це був спосіб не виганяти хлопця.

Джобс приходив на роботу, коли Ленґа й інших уже не було, і працював там майже всю ніч. Навіть будучи настільки ізольованим, він уславився своєю зухвалістю. Коли часом йому таки доводилося спілкуватися з колегами, він не соромився їх повідомляти, що вони «тупі придурки». Згадуючи ті часи, він, схоже, й далі так вважає:

- Єдина причина, чому я засяяв, — у тому, що всі навколо були ні на що не здатні.

Але, незважаючи на свою пихатість (а можливо, і завдяки їй), йому вдалося зачарувати головного боса Atari.

У ньому було більше від філософа, аніж у будь-кого іншого, з ким я працював, - пригадує Бушнел. - Ми часто дискутували на тему свободи й детермінізму. Я схилявся до думки, що все радше визначено наперед, запрограмовано. Відповідно, якщо володіти точною інформацією, то можна передбачати дії людей. Стів обстоював протилежну точку зору.

Ті погляди Джобса узгоджувалися з його вірою у те, що силою волі можна змінювати реальність. Він також добре засвоїв манеру свого боса — грати виключно за власними правилами.

Джобс допоміг удосконалити декілька ігор, він розробляв мікросхеми та вигадував цікаві проекти. Крім того, він дуже цінував простоту ігор, які виготовляла компанія. Не було жодних інструкцій, тож ігри мали бути настільки прості, щоби будь-хто зумів розібратися в них. Лише гра «Зоряний шлях» містила інструкцію: «1. Вкиньте четвертак. 2. Уникайте Клінґонів» (вигадана іншопланетна цивілізація воїнів-гуманоїців; герої науково-фантастичного серіалу «Зоряний шлях». — Прим. пер.).

Проте не всі колеги Стівена Джобса його уникали. Він подружився з Роном Вейном — конструктором, який трохи раніше заснував власну компанію, що спеціалізувалася на виготовленні гральних автоматів. У підсумку він прогорів, але Джобс був у захопленні від самої ідеї, що можна створити власну фірму.

— Рон був дивовижним хлопцем, - розповідав Стів. - Він засновував фірми. Я ніколи раніше не зустрічав такого, як він.

Джобс запропонував об’єднати зусилля, готовий був узяти кредит на 50 тисяч доларів, щоби вони могли проектувати і продавати гральні автомати. Але Вейн тоді вже прогорів на інших своїх проектах, тож він відмовився:

— Я тоді сказав, що це був найкращий спосіб утратити п’ятдесят тисяч доларів. Але мені сподобалося, що в нього було достатньо нахабності, щоби зважитися розпочати власну справу.

Якось на вихідних Стів Джобс зайшов до Рона у гості - потеревенити на філософські теми, як вони зазвичай любили. В якийсь момент Вейн сказав, що має дещо йому розповісти.

— Думаю, я знаю про що ти, — відповів Стів. — Певно, тобі подобаються чоловіки.

Рон відповів ствердно.

— Це вперше хтось, кого я знав, виявився геєм, - пригадує Джобс. — Він якось дуже правильно це все мені пояснив.

Стів тоді піцсміявся:

— А що ти відчуваєш, коли бачиш вродливу жінку?

— Це наче споглядати гарного коня. Можна насолоджуватися його виглядом, але спати з ним не будеш. Цінуєш красу саму по собі, — відповів Рон.

Для Вейна це було щось дуже сокровенне:

— Ніхто в Atari не знав цієї таємниці, та й узагалі можна було на пальцях порахувати людей, яким я про це розповідав. Та мені видалося, що він саме й був тією людиною, якій можна розповісти, яка зрозуміє. Це жодним чином не вплинуло на наші стосунки.

Індія

На початку 1974 року Роберт Фрідленд, який подався до Індії роком раніше, переконав Стіва й собі помандрувати світами, щоби нарешті знайти себе. Це й була одна з причин, чому Джобс саме в той час загорівся ідеями заробітку та створення власної фірми. Фрідленд навчався у Німа Каролі Баби (Магараджі), який ще у 60-ті роки був гуру багатьох гіпі. Стівен вирішив, що йому це також потрібно, й підбив Деніела Коткі їхати з ним. Джобса цікавили не лише пригоди:

— Для мене це були серйозні пошуки. Я був захоплений ідеєю просвітлення, хотів зрозуміти, хто я, намагався знайти своє призначення.

Коткі додає, що оті духовні пошуки Джобса частково були спричинені тим, що він не знав своїх біологічних батьків.

— У ньому наче зяяла якась пустка, і він намагався її заповнити.

Коли Стівен розповів колегам з Atari, що кидає роботу та вирушає до Індії на пошуки гуру, Ел Алкорн щиро за нього зрадів.