Выбрать главу

РІД ДЖОБС. Найстарша дитина Стіва Джобса та Лорін Пауел.

РОН ДЖОНСОН. Найнятий Джобсом у 2000 році для розвитку (мережі) магазинів Apple.

ДЖЕФРІ КАТЦЕНБЕРҐ. Очільник компанії Disney - після конфлікту з Айзнером у 1994 році полишає компанію та стає спів-засновником DreamWorks.

ДЕНІЕЛ КОТКІ. Найкраший друг Джобса в Ріді, його товариш по мандрах Індією, один із перших працівників Apple.

ДЖОН ЛАСЕТЕР. Співзасновник і творчий натхненник Ріхаг.

ДЕНЛ Л’ЮЇН. Фахівець із маркетингу - працював разом із Джобсом в Apple, а потім у NeXT.

МАЙК МАРКУЛА. Перший серйозний інвестор Apple та голова компанії, наставник Джобса.

РЕҐІС МАК-КЕНА. Майстер із маркетингу, віддавна консультував Джобса й до кінця залишався його радником.

МАЙК МЮРРЕЙ. Один із перших маркетингових директорів Macintosh.

ПОЛ ОТЕЛЛІНІ. Виконавчий директор Intel, який допоміг перевести Macintosh на інтелівські мікропроцесори, але не сприйняв ідеї iPhone.

ЛОРІН ПАУЕЛ. Розумна та весела випускниця Пенсільванського університету, яка працювала у Goldman Sachs (одна з найбільших у світі інвестиційних компаній. — Прим, пер.), а згодом—у Стенфорд-ській бізнес-школі. У1991 році одружилася зі Стівеном Джобсом.

ДЖОРДЖ РАЙЛІ. Друг і адвокат Джобса, родом із Мемфіса.

АРТУР РОК. Легендарний інвестор Силіконової Долини - один із перших членів правління Apple, був Джобсу як батько.

ДЖОНАТАН «РУБІ» РУБІНШТАЙН. Працював із Джобсом в NeXT, з 1997-го — головний інженер в Apple.

МАЙК СКОТТ. Перший президент Apple. Залучений на цю посаду у 1977 році Маркулою (головним інвестором) з огляду на недостатній досвід в управлінні Джобса (й Возняка).

ДЖОН СКАЛЛІ. Один із керівників Pepsi, якого у 1983 році Джобс переманив на посаду виконавчого директора Apple. У 1985-му, після конфліктів з ним і під його тиском, Джобс змушений був полишити компанію.

ДЖОАН ШІБЛЕ ДЖАНДАЛІ СІМПСОН. Біологічна мати Стіва Джобса, якого вона віддала у прийми, та Мони Сімпсон, яку виростила сама.

МОНА СІМПСОН. Кревна сестра Джобса, з якою він уперше познайомився лише у 1986 році. Авторка кількох романів, зокрема на основі біографій її матері Джоан {«Тільки не тут»), батька Аб-дулфатти Джандалі {«Втрачений батько»), Джобса та його доньки Лізи {«Такий, як усі»).

ЕЛВІРЕЙ СМІТ. Співзасновник Ріхаг, частий опонент Джобса.

БАРЕЛ СМІТ. Один із перших програмістів Macintosh - блискучий фахівець, у якого 1991 року діагностували шизофренію.

ЕВАДІС «АВІ» ТЕВАНЯН. Разом із Джобсом і Рубінштайном працював у NeXT. З квітня 1997-го - головний інженер із програмного забезпечення в Apple.

ТОНІ ФЕЙДЕЛ. Інженер-комп’ютерник і панк — у квітні 2001 року потрапив до Apple, де й розробив iPod.

СКОТТ ФОРСТАЛ. Відповідальний за програмне забезпечення для мобільних пристроїв Apple.

РОБЕРТ ФРІДЛЕНД. Студент Рідського університету, власник яблучного саду і натхненник комуни при ньому, духовний по-шукач, згодом — управляючий шахтою.

КОБУН ЧІНО. Вчитель дзен-буддизму (з Каліфорнії), духовний наставник Джобса.

ВСТУП

Як виникла ця книга

На початку літа 2004 року мені зателефонував Стів Джобс. Час від часу — протягом років — він виявляв до мене особливу приязність, із нечастими вибухами надмірності, які зазвичай припадали на той час, коли він запускав новий продукт і хотів, щоби той потрапив на сторінку часопису Time або ж щоби про нього активно говорили на CNN - ЗМІ, у яких я працював. Але на той момент я вже не мав ніякого стосунку до жодної з цих компаній, тож, відповідно, нечасто спілкувався зі Стівом. Ми мали якусь балачку щодо організації Aspen Institute, до якої я нещодавно приєднався, і я запросив його виступити на заняттях нашої літньої школи. Він сказав, що з радістю приїде — але не для того, щоби виступити на сцені. Натомість він хотів піти зі мною на прогулянку й побалакати.

Мені те видалося трохи дивним. Я не знав тоді, що довгі піші прогулянки були його улюбленим способом обговорити якісь серйозні питання. Як виявилося, Стів хотів, щоби я написав його біографію. На той час якраз вийшла написана мною біографія Бенджаміна Франкліна, а я саме працював над життєписом Альберта Ейнштейна, і першою моєю реакцію був подив. Я напівжартома поцікавився, чи вважає він себе природнім наступником цих людей у такій послідовності. Я гадав, що він усе ще перебуває десь посередині шляху своєї блискучої кар’єри, і на нього чекають ще чимало злетів і падінь, — тож заперечив проти такої ідеї. Не зараз, сказав я. Може, років за десять чи двадцять, коли Стів вийде на пенсію.