І справді Стіву Джобсу вдалося знайти собі наставника зовсім поруч. Щосереди ввечері у Лос-Альтос приїздив читати лекції та проводити медитації з невеликою групою учнів Щанрю Судзукі, автор книжки «Дзен-свідомість - свідомість новачка» (він був керівником Дзен-центру в Сан-Франциско). За якийсь час він попросив свого помічника, Кобуна Шіно Отоґаву, відкрити в місті постійно діючий центр. Разом зі своєю дівчиною, Деніелем Коткі, а також Елізабет Голмс Джобс став його вірним послідовником. Він також, уже самостійно, почав відвідувати духовні зустрічі у Та-саджара дзен-центрі, що існував при монастирі бііія Кармела, де Кобун теж навчав.
Деніел Коткі вважав учителя Кобуна досить потішним.
- Його англійська була дуже кумедна, - пригадує Деніел. - Він говорив, наче читав хоку — дуже поетично та двозначно. Ми сидіпи й слухали його, і половину з того, що він казав, ніхто не розумів. Я це все сприймав як розвагу.
У Лізи Голмс було значно серйозніше ставлення.
— На заняттях із медитації ми всі сидиіи на підлозі (на подушках), а вчитель Кобун — на підвищенні, — розповідає Елізабет. — Там ми вчилися забувати про наші клопоти. Якось увечері, коли надворі дощило, ми медитували, і Кобун учив нас використовувати для зосередження навколишні звуки. Це був дивовижний досвід.
Стівен Джобс також віддавався цьому з усією душею.
— Він ставився до цього дуже серйозно, набрався пихи і став про-сто-таки нестерпним, — згадує Коткі.
Він зустрічався з Кобуном майже щодня, а раз на кілька місяців вони намагалися медитували десь подалі від людей.
- Закінчилося все тим, — розповідає Джобс, - що я проводив із ним майже весь свій час. У нього була дружина (медсестра при Стенфордському університеті) та двоє дітей. Вона працювала у нічні зміни, тож я частенько вечорами заходив до них у гості й сидів аж до опівночі, коли дружина поверталася і проганяла мене.
Інколи заходила мова про те, чи не варто було би Стіву повністю присвятити себе духовним практикам, але Кобун відраджував його від такого кроку. Він запевняв Джобса, що свою духовність той може розвивати, і займаючись бізнесом. Стосунки їхні були глибокими та довготривалими. Сімнадцять років по тому Кобун вінчав Стівена Джобса.
Постійне прагнення духовного зростання спонукало Джобса спробувати пройти курс терапії криком, який нещодавно був розроблений і популяризувався психотерапевтом із Лос-Анджелеса Артуром Яновим. Ця практика базувалася на фрейдистській теорії, згідно з якою психологічні проблеми є наслідками душевних травм, яких людина зазнала у дитинстві. Янов переконував, що їх можна позбутися, переживаючи заново ті ключові моменти життя, але цього разу вже не ховаючи біль, а повністю виражаючи його, в тому числі й криком. Стівену Джобсу такий варіант підходив більше, ніж терапія бесідою, адже він базувався більшою мірою на залученні емоцій та інтуїції, ніж на раціональному аналізі.
— Тут не треба було про щось думати, — описує він свої враження, - Тут треба було діяти: закрити очі, затримати подих і наче за-стрибнути в холодний стрімкий потік. Виходив із цього вже іншою людиною.
Товариство «Ореґонський центр чуттів», яке об’єднувало однодумців Янова, проводило заняття у старому готелі в Юджині. Ним завідував Роберт Фрідленд — гуру Джобса з Університету Ріда (неподалік знаходилась і його яблучна ферма). Наприкінці 1974-го Стівен Джобс записався на тримісячний курс терапії вартістю в тисячу доларів.
— Ми зі Стівом разом займалися самовдосконаленням, тож я також хотів потрапити на ті курси, — розповідає Деніел Коткі, — але мені це було не по кишені.
Близьким друзям Джобс признався, що його мучив біль від усвідомлення того, що його рідні батьки віддали його у прийми і він нічого про них не знав.
— Стівен дуже хотів знайти своїх біологічних батьків, щоб у такий спосіб краще себе пізнати, — розповідав пізніше Фрідленд.
Від Пола та Клари Джобс він дізнався, що його біологічні батьки мали вищу освіту, а його батько, ймовірно, був сирійцем. Стів навіть хотів залучити до пошуків приватного детектива, але передумав.
— Я не хотів завдавати болю своїм батькам, — казав він пізніше, маючи на увазі Пола й Клару Джобс.