Одним із тих, хто заохочував представників субкультур співпрацювати з хакерами, був Стюард Бренд. Пустотливий мрійник, котрий генерував ідеї вже дуже довго. Бренд брав участь у одному з досліджень ЛСД в Пало-Альто у ранні шістдесяті. Він приєднався до дослідження з товаришем Кеном Кейсі, щоби створити фестиваль-святкування вживання наркотиків. Він також узяв участь у виставі «Електричний тест Kool-Aid» і допомагав Даґу Ен-гелбарту створити аудіовідеопрезентацію нової технології «Матір усіхдемо».
- Більшість представників нашого покоління зневажливо ставилися до комп’ютерів, адже вважали їх утіленням централізованого контролю, — пізніше пригадував Бренд. - Лише невелика групка, яку згодом назвали гакерами, втішалися комп’ютерам і називали їх засобами для свободи. І це, як виявилося, стало справжньою королівською доріжкою у майбутнє.
Бренд управляв магазином Whole Earth Truck Store, який починався з мандрівної вантажівки, де продавалася всяка всячина. У 1968 році він вирішив розширитися і видав «Каталог усієї Землі». На його першій обкладинці було відоме фото Землі, знятої з космосу, з підписом «Доступ до споряджень». Прихований зміст був таким; технологія може стати другом. На першій сторінці видання Бренд написав: «Персональна сила набирає обертів — сила людини зайнятися самоосвітою, знайти шляхи до натхнення, змінити оточення та подиіитися цим з усіма бажаючими. Всі засоби для досягнення цих процесів описані у «Каталозі всієї Землі». А Бакмінстер Фулер пізніше написав вірш, який починався зі слів; «Я бачу Бога в інструментах і механізмах, котрі надійно працюють».
Джобс став палким прихильником «Каталогу всієї Землі». Його підкорив останній випуск, який вийшов у 1971 році, коли хлопець ще вчився в школі. Джобс узяв випуск із собою в університет, а згодом і до Яблучної комуни.
- На останній сторінці каталогу, - пригадує він, — була світлина сільської дороги, знятої рано-вранці. Такою ви побачили б її, якби любили пригоди та поїхали у подорож автостопом. Знизу стояв підпис; «Залишайся голодним. Залишайся дурним».
Бренд бачив у Джобсі втілення тієї культурологічної суміші, про яку йшлося у каталозі.
— Стів наче пов’язує контркультуру та технологію, — скаже він. — У нього є розуміння, як люди мають користуватися інструментами.
Каталог Бренда опублікували з допомогою інституту Портола — фонду, що допомагав становленню комп’ютерної освіти. Фонд також допоміг запустити People’s Computer Company, яка не була компанією як такою, але мала слоган; «Силу комп’ютерів — людям». Часом по середах вони вечеряли всі разом, і два завсідники — Гор-дон Френч і Фред Мур - вирішили створити офіційний клуб, де б обговорювалися новини про особисті електронні прилади.
їх надихнув вихід чергового номеру «Популярної механіки» у січні 1975 року, на обкладинці якого красувався перший комп’ютерний набір Altair. Altair не був чимось особливим — набір частин вартістю 495 доларів, які були зібрані у коробку і не мали особливих функцій. Але для гакерів це означало початок нової ери. БІЛЛ Ґейтс і Пол Ален, прочитавши часопис, почали працювати над версією Бейсика - легкої у використанні комп’ютерної мови для Altair. Не пройшло це й поза увагою Джобса і Возняка. І коли Altair поступив до People’s Computer Company, він став головною темою для обговорення у клубі, який заснували Френч і Мур.
Угрупування стали називати «Домашнім комп’ютерним юіу-бом», і воно ввібрало в себе іцеї змішування контркультур і технологій, описаних у «Каталозі всієї Землі». Для покоління персональних комп’ютерів це стане настільки знаковим, як поява кав’ярні Turk’s Head для д-ра Джонсона - місця, де генерують ідеї та обмінюються ними. Вперше вони зібралися 5 березня 1975 року, і тоді, у гаражі French’s Menlo Park, Мур написав запрошення: «Складаєте власний комп’ютер, термінал, телевізор чи друкарську машинку? Якшо так, то, можливо, вас зацікавить зібрання однодумців».
Ален Баум побачив запрошення на дошці оголошень HP і зателефонував Возняку, який погодився також сходити до клубу.
- Як виявилося, то був один із найважливіших вечорів у моєму житті, — пізніше скаже Возняк.
До гаража Френча тоді прийшло близько ЗО людей, і вони по черзі розповідали про свої інтереси. Возняк, який потім зізнався, шо страшенно нервував, сказав, шо він любить «відеоігри, платні фільми для готелів, дизайн калькуляторів і телевізорів». Під час зустрічі демонстрували новий Altair, але на Возняка більше враження справили особливості мікропроцесора.