Выбрать главу

Сонцелюбний виноград, останній із розкішних дарів осені, береже у своїх гронах щедре літнє тепло, жадібно ловить — останнє, осіннє: «Осінь прерізні плоди подає, а десь високо все ще / Гроно солодке вбирає теплінь на скельнім осонні» (Вергілій, «Георгіки», II, 522—523). Але це — вже прощальна, а тому й особливо солодка сонячна ласка — «у теплі дні збирання винограду…» (М. Рильський).

Ще руські князі, знаємо з історичних джерел, плекали на львівських пагорбах свої виноградники (винниці) й мали з них до ста бочок власного вина. Було й привізне, солодке, — з Кандії (венеційська назва Криту), що мало назву мальмазія чи мальвазія. Та це було колись…

Свій виноград тут нині — дивина, Лиш випадком озветься давнина: Витку лозу плекає кам'яниця.
Вже гроно марить келихом важким. Уже йому дзвінка гостина сниться, — Колись, колись-то Львів був молодим…

LIV. Amus. Гачок

Amus

Exiguum corpus, munus mucronis adunci, Fallacis escas medio circumfero fluctu; Blandior, ut noceam; morti praemitto saginas.

Гачок

Крихту мізерну поживи несу на вигині вістря — Звабу, оману смачну, посеред течії річкової; Ваблю — щоб підсікти; живлю — щоб тут же убити.
* * *

Отож, «упійматися на гачок» — то не лише про рибу: людина й на людину «закидає гачка», буває, що успішніше, ніж на саму рибу. Гачок передусім — загнутий, кривий, закривлений (aduncus, curvus, recurvus), залізний або мідний чи бронзовий (ferreus, aereus); він, як і кіготь, призначений для хапання. Та якщо хижак (raptor) кігтем чи пазуром хапає (rapit) здобич, то тут навпаки: здобич сама йде на гачок — хапає його, точніше, приманку (тому-то й гачок облудний, підступний, лукавий, віроломний: fallax, subdolus, insidiosus, perfidus). А схоплений гачок уже не відпускає: він такий, що міцно тримає (tenax). У таких «гачках» — і сучасне місто з його рекламами-закликами до розваг, до потурань своїм пристрастям і смакам.

Серед тих, хто не ловився на приманку, — Одіссей (так — і Лис Микита, яким його описав І. Франко), про що — в «Одіссеї» (IX, 82—104). Не тільки сам її уникав, а й супутників остерігав і витягував з біди. Гарно про це М. Зеров у сонеті «Лотофаги» — про міфічне плем'я, що вгощало захожих солодким лотосом, од якого ті впадали у забуття; впіймались — і супутники Одіссея: «І їли ми, і забували дім, / Сім’ю й родовище, в краю чужім / Ладні довіку жить на готовизні. / Та мудрий цар не дав лишитись нам / І силоміць нас повернув отчизні — / В науку іншим людям і вікам». Ті «інші люди й віки», як це видно з історії, вчительки життя, виявляють себе не надто пильними учнями…

«Спійматися на гачок» — це також «закохатися». Автор середньовічного трактату «De Amore» (Про любов) Andreas Capellanos, наслідуючи знамените Овідієве «Мистецтво кохання», а також «Засоби від кохання», зближує слово «amor» з подібним за звучанням «amus» — гачок.

LV. Acula. Голка

Acula

Longa sed exilis, tenui producta metallo, Mollia duco levi comitantia vincula ferro, Et faciem laesis et nexum reddo solutis.

Голка

Довга, худюща, однак, тонюсінька цівка металу, Мірні петельки, хитрі сліди за собою лишаю: Зійдеться — що розійшлось; новим — поношене стане.
* * *

З-під пензля — малюнок на полотні; з-під голки — вишиття, загалом — шиття, потрібне людині від найдавніших часів (від костяної — до сталевої голки). Голка тоненька й легка, а робота — важка, марудна, як про це чи не найкраще — П. Грабовський: «Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… / Боже, чи довго тягти? / З раннього ранку до пізньої ніченьки / Голкою денно верти».

Голка, її вістря, знак від того вістря на якійсь поверхні, — це навіть не точка (графічний знак), а щось таке, що й назви не має; латиною — punctum, проколене місце, іншими словами — проткнуте («точка» — від «тикати») — те, що, за Евклідом, «не має жодної частини», тож і «місцем» не можна його назвати… Звідси й відома пародія на теми схоластичних диспутів: «Скільки ангелів може вміститися на вістрі голки?» Відомим є і біблійний вислів: «Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже царство ввійти» (Мт, 19. 24) — мова про «голчине вушко», вузьку хвіртку в Єрусалимській брамі.