Криниця (крениця, керниця), криничка, кринúченька, криничéнька… Не в одній лише тій пісні місцем зустрічі була криниця. Бо в ній — життя. В ній те, що єднає людей. Навіть у слові: наше «криниця» — і грецьке krene, джерело, струмок. Гупнув крилатий Пегас копитом на горі Гелікон — і пробилося звідти джерело, назване Гіппокрена (джерело коня); гупнув копитом об дзвінку степову нашу землю кінь Івана Сірка — й звідти теж, каже переказ, ударило джерело… «Ой у полі три криниченьки…» Вони не копані, ті польові криниченьки, а з джерела, що саме пробилося на світ Божий… Обкладуть таке джерело камінням чи у колодязний зруб візьмуть — і вже криниця, своя, рідна…
«Непомічна й вода мені тут…» — нарікав на вигнанні Овідій. Можливо, й він, покидаючи цей світ, подумав: ще трохи пожив би, якби надпив зі своєї, рідної, криниці. У римлян, бачимо з загадки, окрім криниць і фонтанів, що живились водою наземних джерел, були, яку нас, копані криниці; їх обкладали тесаним, часто мистецьки різьбленим каменем; воду витягали прив’язаним до мотузки відром або, як у нас, накручували ту мотузку на корбу. Криниці були у домах, у храмах, рідше — для загального користування, публічні…
За словом «путня» — батькова криниця, скрипуча корба, плескіт води у глибоку чорноту, звідки і в білий день видно зорі (протилежності начебто й тут сходяться: що глибше, то вище); врешті, з тієї зоряної чорноти, — путня… Уже не в криницю, а на землю ті вихлюпи, наче й не води, а самого дня, що ним по вінця повниться путня… За тими вихлюпами-зблисками — голос батька: «Бачиш, яку водицю Бог дав людині — щоб чистою, здоровою була…» Пробую вранішню днину на смак, на дотик, бачу її, чую, от лиш запаху не вловлюю (мабуть, надто тонкий для нашого чуття; земля пахне, а вода, як і час, Божий дар, — то сама чистота без запаху)… З путні, водоспадом, — у поросле мохом корито, для худібки; у відро — для хати…
LXXII. Tubus. Дерев'яний водогін
Tubus
Дерев'яний водогін
Как в наши дни вошел водопровод,
Сработанный еще рабами Рима.
В. Маяковский
Рим славився своїми знаменитими водогонами (акведуками), що засвідчують високий рівень тодішньої інженерної думки. Перший, протяжністю 16 км, проведено до Риму 312 р. до P. X., коли на посаді цензора був Аппій Клавдій (звідси й назва акведука — Aqua Арріа); останній, одинадцятий (Aqua Alexandrina), споруджено з початком III ст. після P. X. Вода текла перекритими зверху кам’яними жолобами або свинцевими трубами; на перепадах місцевості для тих труб чи жолобів споруджували могутні кам'яні опори, арки, висотою подекуди понад тридцять метрів, а протяжністю до 15 км (таким був акведук, споруджений за указом Клавдія у 52 р. до P. X.). У загадці ж — мова про дерев’яну водогінну трубу. Такі труби, до речі, використовувались ще донедавна; у Львові, скажімо, — аж до XIX ст. (згодом їх замінили чавунними)…
Побудована на парадоксах загадка — із ряду т. зв. adynata, неможливих речей, що їх усе-таки робить можливими людина, маючи «неймовірний до хитрих винаходів промисел» (Софокл). Тими «хитрими винаходами» вона нерідко й кривдить природу. Скажімо, заганяючи під землю ріки. Так, наприкінці XIX ст. у Львові було перекрито й взято у колектор — колись судноплавну, з мальовничими берегами, Полтву: Пливла ріка, як інші серед поля, Дніпра ровесниця, супутниця віків… Сумну їй Парки виснували долю: Ріку позбавили і сонця, й берегів…
P.S. Збірник статей та художніх творів про Полтву див.: ЛеоПолтвіс = LeoPoltvis. — Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2011.
LXXIII. Uter. Mix
Uter
Mix
Міхи із вичиненої шкури бика, свині чи цапа, шкіряні бурдюки, використовували для перевезення вина («Старе вино в новому місі» — так назвав Тарас Франко збірку своїх переспівів з Горація). Однак, зауважмо: старе вино може бути в новому місі. Коли ж мова про переклад, то тут, раз уже міх (себто форма) новий, то й вино («зміст») зі старого неодмінно стане новим: хіба може пахнути давниною Горацієва ода, якій Т. Франко дає заголовок «Закоханий спортовець»?.. Але повернімося до загадки. Тут, очевидно, мова про надувні міхи, які з найдавніших часів човнярі застосовували для забезпечення стійкості човна чи невеликого суденця на воді…