Із цим наміром я звертаюся до поезії, філософських фрагментів, політичних думок, театральних п’єс... Я звертаюся до матеріалу, який декому хочеться пожбурити на смітник історії; але саме завдяки йому століття виразило в думці своє життя, свою драму, творчість, пристрасть.
І тоді, всупереч нав’язаній сьогодні думці, я бачу, що та пристрасть, пристрасть XX століття, аж ніяк не була пристрастю уявного чи пристрастю ідеологій. А ще менше - пристрастю месіанською. Великою пристрастю XX століття, на відміну від профетизму XIX століття, була пристрасть реального. Завдання століття було активувати Істинне, тут і тепер.