— Що то за Шабля і що за Хрест такі?
— Хрест той самий, котрий Святий апостол Андрій Первозванний поставив на пагорбах київських, коли приніс сюди християнство. Щодо Шаблі, то її появу пов’язують із постаттю гетьмана Сагайдачного, який схотів мати таку шаблюку, якої ні в кого не було, щоб нищити нею ворогів українських. Для того щоб зробити Шаблю, запрошено було кілька десятків якнайкращих ковалів зі всієї України, зібрано багато шабель ворожих, які дісталися козакам у якості трофеїв, навезено кількадесят возів вугілля з Низу. Цілий тиждень палали вогні та гупали молоти, аж поки не з’явилася Шабля та така пречудова, що одразу помчали до гетьмана гінці з радісною звісткою. Сагайдачний був тоді у поході на Московію, то повернувся, маючи надію отримати всепереможну зброю. Але коли гетьман узявся за Шаблю, то виявилося, що він не в змозі її підняти, хоч був муж у військовій справі вправний і якою тільки зброєю не володів. Та ось тут похекав-похекав, а Шаблю підняти не зміг. Залишили її, але багацько було охочих і Шаблю, і Хрест прихопити,
Гетьман Полуботок, коли викликав його Петро до Москви, наказав Шаблю добряче сховати, а щоб відволікти імперських псів, вигадав, що відсилає до Лондона золото своє, яке потім багатьом очі тьмарило. Після арешту дуже катували Павла Леонтійовича, кажуть, сам Петро у цьому участь брав, хотів дізнатися, де Шабля схована, сам її підняти не сподівався, то збирався чи сховати її, чи переплавити, аби залишити Україну без зброї. Та Полуботок нічого не сказав, помер від тортур, а Батьківщину не зрадив. Скільки по Україні посланці імперські не нишпорили, а не знайшли вони Шаблі, то по смерті Петровій пошуки було припинено і таємним указом заборонено взагалі згадувати про Шаблю, наче й не було її ніколи. Покійний Давидченко хотів розповісти про знахідки, бо був затятим матеріалістом і не вірив у духовні сутності. Для нього і Хрест, і Шабля були лише цікавими археологічними знахідками, в яких не було жодного містичного значення. Але ж світом править дух, його еманації рухають життя!
— Хто кого рухає? — кривлюся я. Чи не можна простіше балакати, без слів оцих незрозумілих?
— Та не важливо. Головне, що інколи речі можуть бути вагомішими, ніж є на перший погляд.
— Все одно не розумію, навіщо комусь ті Шабля та Хрест? Ну нехай є такі пани, котрі старі непотрібні речі дорого купують. Але ж не вбивають людей за те…
— Хрест потрібен синодальникам, бо знають вони, що на чужому місці сидить Москва. Вкрала вона митрополичу катедру в Києва і не минеться їй те. Як засіяє над Києвом Хрест, так за кілька років впаде Московія в язичницьке пекло, де їй і місце! Третій Рим — то Київ, а Москва, блудниця вавилонська, вкрала тіару, на голову одягла і на чуже місце сіла. Вкрала та озирається, як злодій, боїться, що спіймають. А ще боїться, що постане Хрест над Києвом і стане той Третім Римом, столицею світового християнства, а Москва, чим була, тим і залишиться, окраїною дикою, азіатською. Цього бояться синодальники, тому потрібен їм Хрест, щоб вкрасти його, як вкрали вони всю славу київську.
— А Шабля?
— Шабля сашківцям потрібна, бо без неї неможлива переможна війна. Тепер Шабля мусить повести імперію до Атлантичного океану, приєднати країни європейські і сприяти тому, щоб здолала імперія в собі азіатчину, переробилася на Європу, єдину Європу під Гольштейн-Готторпським домом.
— Під чим?
— Романових насправді давно вже немає. Ще після шлюбу Анна Петрівна з герцогом Карлом Гольштейн-Готторпським перейшли Романови у цей дім. Так ось сашківці шукають Шаблю, щоб із її допомогою розповсюдити владу імперії по всій Європі. Вони гадають, що без них захиріє Європа, впаде у атеїзм, гріх та іншу демократію, не стане спроможною протистояти варварам. Росія мусить влити свіжу кров у старі артерії Європи, а остання цивілізувати дику Московію, поставивши на шлях технічного прогресу. Сашківці вважають себе рятівниками Європи, тому і шукають так завзято ту Шаблю. Ось так. Тепер кажи, де документи Давидченка.
— Ні, ще трохи поспитаю. А ось ви, професоре, звідки все те знаєте і чого синодальник вас масоном звав?
— А тому і звав, що я дійсно є масоном, ще й високого градусу посвяти.
— А тоді навіщо масонам Шабля та Хрест?
— Ми вважаємо, що вони потрібні Україні.
— Кому?
— Україні. Є такі люди — українці. Як ти чи я.
— Я? Ні, я не українець, я місцевий. З села Яструбеного.
— Українець ти, Ваню, українець. Як є народ, так мусить бути і держава. Та сама, яку апостол Андрій освятив, Володимир Великий заснував, а гетьман Полуботок відвоювати її мріяв.
— Є у нас держава, — кажу, — Російська імперія з домом Романових на чолі.