Выбрать главу

Бабуся виглянула з вікна і приклала свою рацію неймовірно близько до губ, від чого звук став нечітким.

— Усе гаразд? Прийом.

— Бабусю? Прийом.

— Так? Прийом.

— Чому сірники такі короткі? Прийом.

— Що ти маєш на увазі? Прийом.

— Ну, вони завжди догорають так швидко. У кінці всі поспішають й іноді навіть обпікають собі пальці. Прийом.

— Я не надто в цьому тямлю, — сказала вона, як завжди принижуючи себе перед тим, як висловити свою думку, — але думаю, що сірники роблять такими короткими, щоб вони легко поміщалися в кишені. Прийом.

— Мабуть, — відповів я, підтримуючи рукою підборіддя і опираючись ліктем на підвіконня. — Я теж так думаю. А якби кишені були трохи більшими? Прийом.

— Ну, я небагато про це знаю, проте думаю, людям було б важче сягати дна, якби кишені були більшими. Прийом.

— І то правда, — відповів я, змінюючи руку, бо одна вже затерпла. — А як щодо знімної кишені?

— Знімної кишені?

— Так. Вона б була чимось схожа на шкарпетку, але з липучкою назовні, щоб її можна було до будь-чого причепити. Це не зовсім сумка, бо буде частиною одягу, але й не зовсім кишеня, бо висітиме назовні і її можна в будь-який момент зняти. Суцільна вигода — можна легко переносити речі з одного одягу до іншого і носити великі речі, бо ж можна зняти кишеню і дістати навіть речі, які на самому дні. Прийом.

Вона поклала руку на свою нічну сорочку із того боку, де в людини серце, і сказала:

— Звучить як ідея на сто доларів. Прийом.

— Знімна кишеня захистила б пальці від опіків короткими сірниками, а ще вберегла б губи від пересихання через занадто короткий «Чепстик».[16] А ще — чому шоколадні батончики роблять такими короткими? Ти коли-небудь наїдалася лише одним батончиком? Прийом.

— Мені не можна їсти солодке, але я тебе чудово розумію. Прийом.

— А ще можна було б носити довші гребінці, які робили б проділ на волоссі одним рухом, а ще більші чолівці…

— Чолівці?

— Чоловічі олівці.

— А, так, чолівці.

— Чолівці були б товстішими, їх було б легше тримати товстішими пальцями, як у мене, наприклад, або натренувати рятувальних птахів, щоб вони могли використовувати знімну кишеню як туалет…

— Я не розумію.

— На твоєму рятувальному жилеті.

— Оскаре? Прийом.

— Я в порядку. Прийом.

— Щось не так, любий? Прийом.

— Що ти маєш на увазі? Прийом.

— Що сталося? Прийом.

— Я сумую за татом. Прийом.

— Я також. Прийом.

— Я дуже сильно за ним сумую. Прийом.

— І я. Прийом.

— Постійно. Прийом.

— Постійно. Прийом.

Я не міг їй пояснити, що я сумував за татом більше, значно більше, ніж вона чи будь-хто інший, бо не міг зізнатися їй у тому, що сталося із телефоном. Ця таємниця стала чорною дірою усередині мене, у яку провалювалися всі щасливі моменти в моєму житті.

— Я тобі коли-небудь розповідала, що твій дідусь завжди зупинявся, щоб погладити кожну тваринку на своєму шляху, навіть якщо дуже поспішав? Прийом.

— Ти казала це гуголплекс разів. Прийом.

— Ох… А те, що його руки були такими червоними та шорсткими від скульптур, що я навіть жартувала, що це скульптури його ліпили, а не він їх? Прийом.

— І це також. Але ти можеш розповісти мені це ще раз, якщо хочеш. Прийом.

І вона розповіла мені знову.

По вулиці між нами проїхала «швидка», і я намагався уявити, кого саме вона повезла, і що саме з тією людиною сталося. Може, вона зламала щиколотку, виконуючи складний трюк на скейті? А може, помирала від опіків третього ступеня на дев’яноста відсотках тіла? Можливо, я її навіть знав? Чи хтось уявляв мене у машині «швидкої», коли вона проїжджала поряд?

Як щодо створення пристрою, який би розпізнавав усіх твоїх знайомих? Тоді, якщо б поруч проїжджала «швидка», на її даху спалахував би напис великими літерами:

Не хвилюйся! Не хвилюйсЯ!

Якби пристрій пацієнта не виявив нікого з його знайомих поблизу. А якби пристрій розпізнав когось знайомого, то на машині «швидкої» висвічувалось б ім’я цієї людини і напис:

Нічого страшного! Нічого страшного!

А якби трапилось щось серйозне, то напис був би:

Це серйозно! Це серйозно!

А що, якби можна було розділити людей за рівнем твоєї любові до них? Тож якби пристрій пацієнта «швидкої» засік пристрій тієї людини, яку ти любиш найбільше, або людини, яка любить тебе найбільше, а людина у «швидкій» була б дуже серйозно хвора (можливо, навіть смертельно), то на «швидкій» міг би з’являтися напис:

вернуться

16

«Chapstick» — торгова марка гігієнічної помади у США.