Семен Старів
СТРАТА ГОЛОДОМ
Переклад з англійської за редакцією Ростислава Доценка
.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО ПАПЕРОВЕ ВИДАННЯ ТА ЕЛЕКТРОННУ ВЕРСІЮ
Старів Семен
С77 Страта голодом / Пер. з англ. за ред. Р.Доценка. – К.: Вид. центр «Просвіта», 2002. – 272 с.
ISBN 966-7551-65-2
Спогади Семена Старова про перебіг драматичних подій 1932-33 років в одному із сіл на Черкащині – це докладне свідчення про Великий Голодомор. Видані вперше (під псевдонімом Мирон Долот) англійською мовою в США 1985 року, ці спогади чималою мірою сприяли розкриттю справжньої суті більшовицького тоталітаризму. Нинішнє видання їх в Україні не менш актуальне: це не тільки згадка про трагічне минуле, а й пересторога перед тим, щоб воно не повторилося в нашому майбутньому.
ББК63.3(4УКР)61
Перекладено за виданням:
Execution by Hunger: The Hidden Holocaust. – New York; London: W.W. Norton Company, 1985.
В оформленні обкладинки використано репродукцію картини«Рік 1933-й» Віктора Цимбала (1901–1968).
© ВЦ «Просвіта», 2002.
© А.О. Лівень, художнє оформлення, 2002.
Комп’ютерна верстка Андрій Вишневський
Сканівання, ocr, вичитка та створення файлу: Сергій Ющенко (SergiyYu)
УВАГА! Цей твір має важливе значення для збереження історичної пам'яті українців про трагічні події в минулому, україномовне видання має малий тираж, і твір (станом на момент створення цієї електронної версії) давно не перевидавався в українському перекладі, але це не скасовуєавторського права, тому електронна версія створена виключно з метою ознайомлення та популяризації даної роботи і поширення того, що автор хотів донести до світу, і в разі появи в Україні нового паперового чи електронного видання цього твору, яке можна буде придбати без порушення авторських прав, ви зобов'язуєтеся видалити її зі свого комп'ютера, гаджета чи пристрою для читання після ознайомлення.
Також оригінальне паперове видання може з'являтися у букіністів, в букіністичних книгарнях чи на інших торгівельних майданчиках, де його можна буде придбати.
Закликаю підтримувати українських авторів, перекладачів та видавництва фінансово!
ПАМ'ЯТІ Д-РА МИХАЙЛА ВОСКОБІЙНИКА
Ця книга «Страта голодом» Семена Старіва видана на кошти Фундації ім. Івана Багряного, пожертвувані Галиною і Олексієм Воскобійниками, в пам’ять брата Олексія – Михайла, яких родина пережила розкуркулення, колективізацію, арешти, суди, страхіття голоду 1933 року, а в кінці тридцятих років був арештований їх батько й щойно тепер довідалися, що він не згинув на Сибірі, а був розстріляний.
Михайло Воскобійник народився у Миргороді на Полтавщині. В 1941 році закінчив Харківський університет. За німецької окупації України редагував у Миргороді газету «Миргородські вісті». Під час війни залишив з матір'ю та братами Україну з тисячами гнаних, переслідуваних та репресованих людей з східніх та центральних земель України. Після війни вони опинилися в Німеччині. Там він розпочав студіювати політичні науки в Гайдельберґському університеті. Рівночасно, разом з Іваном Багряним та іншими відомими особами створили Українську Революційно-Демократичну Партію (УРДП).
Деякий час в роках 1949-50 він був головним редактором газети тижневика «Українські вісті», що виходила в Новім Ульмі в Німеччині. В роках 1955-59 при газеті «Українські вісті» виходив спеціяльний бюлетень – газета «Ми ще повернемось!» – орган Секретаріяту ЦК УРДП, створений як відповідь на берлінський «Комітет за возвращеніє на родіну», що закликав українців з діяспори повертатися в «щасливу, радянську, квітучу Україну», який редагував М. Воскобійник.
Переїхавши з родиною до США, продовжував навчання в Сиракюзському університеті, де здобув ступінь магістра прикладних наук, а докторат з філософії – в Пенсильванському університеті. Спершу викладав у Сиракюзському університеті, а пізніше, аж до виходу на пенсію, в Центральному Коннектікатському університеті історію Східньої Европи й був спеціалістом з української, радянської, російської та східньо-европейської історії.
Д-р Михайло Воскобійник – історик, український політичний діяч, журналіст, публіцист і педагог – все своє життя присвятив українській справі й робив усе, що в його силах, щоб світ знав про Україну, щоб вона якнайскорше вирвалася з російсько-комуністичного ярма і стала незалежною демократичною державою. Він був членом багатьох американських та українських наукових установ та організацій, УВАН, НТШ та інших. Деякий час був співпрацівником української секції радіо «Свобода», виконував різні обов'язки в Державному центрі УНР в екзилі, як був ще в Німеччині й пізніше в США. Він був останнім головою УНРади, й разом з іншими членами Державного центру УНР передав свої повноваження урядові України у 1992 році в Києві в Маріїнському палаці.