Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18.2-165 від 26.01.2005)
Рецензенти
Дзера О. В., доктор юридичних наук, професор кафедри цивільного права КНУ імені Тараса Шевченка;
Олійник О. Б., доктор філологічних наук, професор, ректор Міжгалузевого інституту управління;
Шибіко В. П., кандидат юридичних наук, професор кафедри правосуддя КНУ імені Тараса Шевченка
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Цей навчальний посібник визнано в 1996 р. одним з кращих серед поданих на конкурс, організований Міністерством освіти і науки України та Міжнародним фондом «Відродження» в рамках Програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні».
Наш славетний земляк Антон Чехов писав понад сто років тому: «Можливо, і ми колись дочекаємося, що наші юристи, професори і взагалі посадові особи, які за обов’язками служби мають говорити не лише вчено, але й зрозуміло і гарно, не виправдовуватимуться тим, що вони “не вміють” говорити. Адже в принципі для інтелігентної людини погано говорити повинно б вважатися такою непристойністю, як не вміти читати і писати, і у справі освіти й виховання навчання красномовства слід було б вважати неминучим»[1].
Нині настав час відродження національної культурної спадщини, зокрема й риторичної, в якій певного мірою відбито світовідчуття українського народу. Україна проголосила, що будує правову демократичну державу. Для цього їй необхідні передусім духовні, інтелектуальні особистості, високопрофесійні правники, політики, викладачі. Настала пора змінити ставлення до базових класичних наук, з-поміж яких на чільному місці й судова риторика адвоката, прокурора, судді, юрисконсульта.
Але з цієї дисципліни досі практично не було підручників, навчальних посібників. За всю історію підготовки юридичних кадрів в Україні з цієї теми видано лише невеликі книжечки: «Судова промова» П. Бондаренка (1972) і «Профессиональная этика участников уголовного судопроизводства» В. Леоненка (1981). В останній роботі один параграф присвячено судовому красномовству як складовій частині культури судового процесу.
Видання ці мали невеликі тиражі й давно вже стали бібліографічною рідкістю.
Виступ у суді — один з найскладніших і найвідповідальніших моментів участі прокурора, захисника й інших учасників у кримінальному судочинстві. їхній успішний виступ неможливий без достатніх знань. Уміння виступати публічно не приходить само собою. Варто наполегливо учитися цьому, опановувати і відшліфовувати прийоми риторського[2] мистецтва.
Судове красномовство набуває особливої актуальності. Нині кримінальні справи про злочини, за які законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, в суді першої інстанції розглядаються у складі п’яти суддів. Не за горами запровадження суду присяжних в Україні, який необхідно буде переконувати у винності чи невинності підсудного. В цих умовах майстерне володіння словом набуває особливо великого значення.
Судові промови відомих правників є зразком майстерності володіння словом у поєднанні з ретельною підготовкою, умілим використанням і вправним аналізом доказів та обставин кримінальної справи. Критично оцінений і правильно сприйнятий матеріал судових промов може надати добру послугу фахівцям.
Водночас варто зазначити, що одними лекціями і читанням навіть найкращих промов судовій риториці не навчиш. Необхідні практичні навички і вміння. Іншими словами — щоденна і безперервна праця. Для майбутніх правників на кафедрі правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка розроблено комплекс ігрових занять, який Включає в себе понад 500 великих і малих ділових ігор та ситуаційних завдань, за допомогою яких студенти-правники можуть опановувати свою майбутню професію[3].
Власні багаторічні спостереження автора дозволяють зробити висновок, що на якість судових промов впливають: загальна ерудиція, професійна майстерність ритора, уміння публічно говорити, підготовка до промови. Якраз на це і звертається увага в цій книзі, завдання якої — допомогти студентам-правникам в оволодінні основами судової риторики, в набутті необхідних знань і навичок. З цією метою в першій частині посібника висвітлюються такі питання, як історія риторики; судова промова; підготовка судової промови; промова державного обвинувача; захисна промова. Розроблено методику проведення навчальних ігор: «Адвокати та прокурори», «Допитливі та кмітливі», «Процесуальний документ», «Судові дебати», «Судова промова».
2
Слово ритор — грецького походження і означає буквально «виголошую промову». Слово оратор такого ж значення, з’явилося пізніше, латинського походження.
3
Див.: Молдован В. В. Комплекс методов активного обучения. — К, 1988. — С. 164: Выпускные межкафедральные игры для юристов. — К, 1989.— С. 152: Учебные мини-игры по уголовному процессу. — К., 1990.— Ч. 1. — С. 112; К, 1991. — Ч. 2. — С. 116; Михеєнко М. М., Молдован В. В. Шибіко В. П. Кримінальний процес України: ділові ігри та задачі / М. М. Михеєнко, В. В. Молдован, В. П. Шибіко. — К., 1992, — С. 256; Молдован В. В., Михеєнко М. М. Юридичний практикум: навчальні ігри / В. В. Молдован, М. М. Михеєнко. — К., 1994.-С. 286.