12. Скільки підручників з риторики написано викладачами Киє-во-Могилянської академії, їх зміст?
13. Які визначні слов’янські ритори навчалися у Києво-Моги-лянській академії?
14. Хто такий Феофан Прокопович і в чому його заслуги?
15. Яка структура «Риторики» Феофана Прокоповича?
16. Які три стилі риторики розробив Феофан Прокопович?
17. Які заслуги Михайла Ломоносова в галузі риторики, художньої культури?
18. Хто такий Петро Пороховщиков (П. Сергеїч)?
19. Яка структура праці П. Сергеїча «Мистецтво промови на суді»?
20. Хто такий Костянтин Зеленецький і які твори написані ним?
21. Хто такий Михайло Сперанський і які твори написані ним?
22. Хто такий Олексій Мерзляков і які твори написані ним?
23. Хто такий Микола Кошанський і які твори написані ним?
24. Що дала судова реформа в Російській імперії 1864 р. для судової риторики?
25. Яких ви знаєте українських судових риторів XIX—XX ст.?
26. Які особливості судового красномовства відомих риторів?
27. Хто такий Сергій Андрієвський і які твори написані ним?
28. Хто такий Анатолій Коні і які твори написані ним?
29. Хто такий Микола Карабчевський і які твори написані ним?
30. Хто такий Микола Холева і які особливості його риторського обдарування?
31. Хто такий Микола Криленко і які твори написані ним?
32. Хто такий Роман Руденко, в яких загальновідомих міжнародних судових процесах він брав участь?
33. Які характерні риси красномовства українських риторів?
34. Які жанри красномовства ви знаєте?
Глава 2 СУДОВА ПРОМОВА
2.1. Предмет судової промови
Судова промова — це промова, звернена до суду та інших учасників судочинства і присутніх при розгляді кримінальної, цивільної, адміністративної справи, в якій містяться висновки щодо тієї чи іншої справи.
Виступаючи в суді з промовою, прокурор і адвокат підбивають підсумки не лише судового розгляду справи, але і всієї своєї попередньої праці, аналізують докази, висловлюють свою позицію у справі, міркування з питань, на які суду необхідно дати відповідь під час складання вироку, рішення, постанови, ухвали.
Згідно зі ст. 318 КПК України у судових дебатах, крім прокурора й адвоката (захисника), можуть брати участь; потерпілий і його представник; цивільний позивач і цивільний відповідач та їх представники; близькі родичі, опікуни або піклувальники підсудного (як захисники) і сам підсудний.
У цивільному процесі у судових дебатах можуть брати участь: позивач та його представник; відповідач та його представник; третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги, та її представник; третя особа без самостійних вимог; уповноважені органів державного управління, профспілок, державного підприємства, установи, кооперативних організацій та їх об’єднань, представники громадських організацій і трудових колективів і, Звичайно ж, прокурор (ст. 194 ДОК України).
В адміністративному процесі згідно зі статтями 268—279 Кодексу України про адміністративні правопорушення на засіданні суду заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи. До них відносяться: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності; потерпілий; законні представники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; адвокат; прокурор.
Судова промова державного обвинувача у кримінальному процесі своїм змістом має: громадсько-політичну оцінку злочину й особи підсудного; характеристику складу злочину, який, на його думку, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні; вичерпний аналіз зібраних і перевірених на судовому слідстві доказів і обґрунтування ними своєї позиції щодо вини підсудного, кваліфікації його дій та міри покарання. Крім того, прокурор у своїй промові підтримує пред’явлений ним або цивільним позивачем позов, якщо цього вимагає охорона державних чи громадських інтересів або прав громадян, а також висловлює й обґрунтовує свою думку з усіх інших питань, які належить вирішити судові під час постановлення вироку (ст. 324 КПК України).
Судові промови цивільного позивача і цивільного відповідача або їх представників своїм основним змістом мають питання, які стосуються відшкодування завданої злочином майнової шкоди: доведення чи недоведення факту вчинення злочину, наявність чи відсутність підстав для пред’явлення і задоволення позову, його предмета та розміру відшкодування. Питання вини підсудного та обрання йому міри покарання ними не обговорюються, оскільки це не пов’язано з цивільним позовом.