Характеристики такого змісту писалися чи не на кожного гімназиста. В них дуже мало індивідуального, і вони майже нічого не говорять про особистість випускника, його громадсько-політичні інтереси. За рядками цієї характеристики проглядається швидше образ майбутнього дисциплінованого чиновника імперського режиму, ніж його непримиренного противника. Без сумніву, у Миколи Міхновського було інше життя, яке не знайшло свого відображення у рядках його гімназичної характеристики. Але про це життя немає майже ніяких відомостей, і реконструювати його можна лише гіпотетично.
Деякий час гімназист Микола Міхновський перебував під впливом старшого брата Гаврила, який закінчив прилуцьку гімназію 1876 р., а потім став свідомим українцем-патріотом. Спілкування з братом полегшувало його адаптацію до гімназичного середовища і водночас допомогло зберегти себе, не розчинитися в конформістському гімназичному оточенні.
З гімназичними роками деякі автори пов’язують і початок культурно-політичної діяльності Міхновського. Зокрема, Віктор Андрієвський у своєму нарисі суспільно-політичної біографії Миколи Міхновського написав, що він (Міхновський) створив у прилуцькій гімназії українську громаду, а за його прикладом така ж громада виникла у лубенській гімназії під проводом Володимира Шемета[28]. Підтвердити чи спростувати цю інформацію нам не вдалося, хоча про існування в Прилуках і Лубнах таємних українських гуртків місцевих гімназистів у літературі писалося[29]. Для встановлення, чи брали в них участь Міхновський і Шемет, необхідно продовжити пошук.
В історичній літературі не наводяться також точні дані щодо дати закінчення Міхновським гімназії. Знайдені у фонді Прилуцької чоловічої гімназії Чернігівського облдержархіву документи дають змогу точно встановити цю дату — 13 червня 1891 р. Саме цим днем датується атестат зрілості, який одержав Микола Міхновський після закінчення Прилуцької чоловічої гімназії[30].
Попереду на нього чекало навчання в університеті.
Відомо, що М. Міхновський був професійними юристом і навчався в першій половині 90-х років у Київському університеті.
Намір після закінчення Прилуцької чоловічої гімназії стати студентом юридичного факультету Київського університету Св. Володимира визрівав, за нашим переконанням, у Миколи поступово. Батьки не заперечували, але вирішальний вплив на вибір справив старший брат Гаврило. Після закінчення у 1886 р. прилуцької гімназії він став студентом історико-філологічного факультету Київського університету. Цікаво, що він навчався на одному курсі з Михайлом Грушевським — у майбутньому видатним українським істориком[31]. Однак з невідомих причин Гаврило Міхновський цей факультет залишив і вступив на юридичний факультет. Після його закінчення він деякий час був навіть викладачем цього факультету. Перебуваючи на канікулах і у відпустці у Турівці на Полтавщині — у родинному гнізді Міхновських, Г ав-рило багато розповідав молодшому брату про навчання у столиці, про студентське життя. Не обходили у своїх розмовах брати і громадсько-політичні проблеми, у тому числі суто українські. Друга половина 80-х років давала для цього досить яскравого і повчального матеріалу. Саме у Києві, де він жив, принаймні, до 1902 р., Гаврило сформувався як переконаний український націоналіст. Дмитро Дорошенко, який у 1905 р. проїздом відвідав Гаврила Міхновського у Прилуках, де він на той час працював адвокатом, охарактеризував його як палкого патріота і самостійника[32]. Немає сумніву, що приклад старшого брата справив надихаючий вплив на молодого Миколу — гімназис-та-старшокласника, який дедалі частіше задумувався над своїм майбутнім. З огляду на ці обставини вибір для навчання юридичного факультету Київського університету здається для Миколи Міхновського цілком вмотивованим.
В літературі зустрічається твердження, що М. Міхновський став студентом у 1890 р. У свій час таку помилкову думку висловлював і автор даної статті[33]. Насправді студентом Микола Міхновський став відразу після закінчення гімназії, тобто у серпні 1891 р. Ця дата встановлена на підставі матеріалів Державного архіву м. Києва, де зберігаються фонди Київського університету. В алфавітних списках студентів Імператорського університету Св. Володимира за другу половину 1891 р. під номером 192 стоїть прізвище студента юридичного факультету (першого семестру навчання) Миколи Івановича Міхновського[34]. Це прізвище в списках студентів університету зустрічається і у наступні 1892 і 1893 роки[35]. У всіх цих списках вказується на 1891 р. як на рік вступу Миколи Міхновського до університету. Таким чином, можна вважати остаточно встановленою і дату вступу Миколи Міхнов-ського до Київського університету.
32
Дорошенко Дм. Мої спомини про давнє — недавнє минуле (1901-1914 роки). — Вінніпег, 1949. — С. 67.
33
Турченко Ф. Микола Міхновський: студентські роки (Фрагмент біографії) // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Запоріжжя, 2002. — Вип. Х.